Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Відомі випадки з вибухами будинків у Москві й у інших містах країни, що потягнули за собою загибель десятків мирних, ні в чому неповинних людей, продовжується вивіз національного багатства з країни за кордон, процвітає махровим кольором корупція в державних структурах, випадки работоргівлі і торгівлі дітьми — усе це викликає законне обурення громадян країни. Люди зі здивуванням запитують: де ж наші спецслужби, що для того й існують, щоб боротися з подібного роду явищами? І сил, і необхідних спецслужб у нас досить: ФСБ, МВС, ГРУ, СВР, ФАПСИ — усі вони здатні вирішувати самі складні задачі. Проблема в тому, що спецслужби діють розрізнено, за принципом розціпленого пястука.

У свій час нашу демократичну громадськість страшно лякало існування КДБ. Тоді вирішили зруйнувати “монстра”, щоб убезпечити себе від усякого роду несподіванок. Декому здавалося, що так буде легше контролювати діяльність спецслужб. Однак з контролем, так як задумувалося, не вийшло, і з координацією дій спецслужб справа далеко не пішло. Підтвердження тому — хрестоматійні помилки і провали, допущені в боротьбі з чеченськими і міжнародними терористами. Тепер навіть самим затятим супротивникам КДБ стає зрозуміло, що руйнування цієї структури нічого корисного нам не дало. Не випадково Олександр Солженіцин помітив один раз у вузькому колі, що нам не вистачає КДБ.

Є й інша реальність. Накрадені і вивезені за рубіж наші загальнонародні кошти ніхто і ніколи добровільно в країну не поверне. Жодна іноземна спецслужба ніколи не упустить шанс одержати в нас важливі секретні відомості з наукової чи іншої важливої області, якщо не перекрити їй шлях до наших секретів. Корупція буде існувати доти, доки відповідні служби, на яких покладено виявляти хабарників, будуть діяти розрізнено, кожна сама по собі. Казнокрадство буде продовжуватися доти, поки наші закони будуть гуманними стосовно аматорів сунути свої граблі в державну скарбницю.

Підтримуючи кандидатуру Володимира Путина на посаду президента країни, наші люди тим самим дають сигнал владі, зміст якого зовсім зрозумілий: пора нарешті зібрати спецслужби в єдиного пястука і вдарити ним по тих, хто заважає нам нормально будувати своє життя. Росії потрібний свій КДБ! Настав час сказати про це без соромязливості! Розділяючи подібну думку, вважаю, що першим кроком на шляху створення нового Комітету державної безпеки повинне бути утворення Координаційної ради спецслужб (КСС) при Раді безпеки з безпосереднім підпорядкуванням главі держави. Це дозволить сформувати структуру майбутнього КДБ, визначити його функції і задачі. У випадку створення Координаційної ради спецслужб уже найближчим часом можна буде більш ефективно вирішувати проблему повернення в країну незаконно вивезених капіталів. Говорю це з впевненістю, оскільки у свій час Служба безпеки президента почала працювати в цьому напрямку і домоглася конкретних результатів. Служба на ділі довела, що повертати капітали в країну не тільки потрібно, але і можна, якщо займатися цим серйозно.

Друга першорядна задача — боротьба з тероризмом специфічними методами і засобами, що виключають застосування великих військових сил і загибель мирного населення. Ніхто не сумнівається в тім, що чеченські і міжнародні терористи будуть розбиті. Однак на цьому погроза тероризму не зникне. Не слід забувати, що в Чечні уже виросло покоління молодих людей в умовах війни і ненависті до росіян. Прагнення сьогоднішніх чеченських хлопчиськ помститися “обідчикам” будь-яким способом буде виявлятися не тільки на території Чечні. Використовувати армію для боротьби з локальними проявами тероризму більше не можна, ліміт таких можливостей вичерпаний. Цим будуть займатися спецслужби.

Третя задача — виявлення фактів незаконної приватизації об’єктів стратегічного значення, штучного банкрутства заводів, фабрик, шахт з метою захоплення їх в особисту власність. Практика показала, що без участі спецслужб у цій роботі нам теж не обійтися».

Кучерена вважає, що лиха Росії від бандитско-полицейского держави. Коржаков стверджує, що всі нещастя — від недостатньо твердої руки влади, тому що спецслужби діють «за принципом розціпленого пястука». Він пропонує стиснути пястуки, створити Координаційну раду спецслужб (КСС), підкорити його секретарю СБ (генералу ФСБ Сергію Іванову). Можна припустити, що на чолі цього нового органу Коржаков бачить себе, підкреслюючи, що очолювана ним раніше СБП працювала саме в цьому напрямку і домоглася конкретних результатів. Іншими словами, Коржаков визнає, що зловживав владою і перевищував посадові повноваження, що згідно російського законодавства вважається злочином і карає позбавленням волі (у функції Коржакова входила охорона президента і членів його родини).