Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

«Ми маємо певні джерела інформації на території Чечні та знаємо, що там відбувається», — підкреслив Зданович. З 1991 по 1994 роки ФСК фактично не проводила оперативної роботи на території цієї республіки, але потім «ми певну роботу виконали». Ми знаємо про тих людей, які розробляють терористичні операції, здійснюють фінансові вливання, вербують найманців, готують вибухівку. Сьогодні в країні легко отримати інформацію про виготовлення вибухового пристрою, і, крім цього, є безліч людей, які воювали в гарячих точках, які мають необхідні знання та навички. Багато з них воювали в Карабасі, Таджикистані та Чечні. Це не означає, що хтось звинувачує населення Чечні чи Аслана Масхадова. «Ми звинувачуємо конкретних злочинців, терористів, які перебувають на території Чечні. Ось звідки з’явилася назва «чеченський слід», — закінчив Зданович, так і не назвавши жодного «конкретного» злочинця.

Використовувати «імовірний» відхід терористів в Чечню як привід для початку війни проти чеченського народу, визнаючи при цьому, що вибухи здійснено не чеченцями, — верх цинізму. Якщо через це «мабуть» уряд Путіна вважав за можливе почати другу чеченську війну, треба розуміти, що вибухи були лише приводом, а війна — давно спланованою в генштабі операцією. Трохи світла на це питання пролив у січні 2000 року Стєпашин, повідомивши, що політичне «рішення про вторгнення в Чечню було прийнято ще в березні 1999 року»; що інтервенція була «запланована» на «серпень-вересень» і що «це сталося б, навіть якби не було вибухів у Москві». «Я готувався до активної інтервенції, — розповідав Стєпашин. — Ми планували бути на північ від Терека в серпні-вересні» 1999 року. Путін, «який був на той час директором ФСБ, володів цією інформацією».

Свідчення колишнього керівника ФСК та колишнього прем’єр-міністра Стєпашина розходяться зі свідченнями колишнього керівника ФСБ та колишнього прем’єр-міністра Путіна: «Влітку минулого року ми почали боротьбу не проти самостійності Чечні, а проти агресивних устремлінь, які почали зароджуватися на цій території. Ми не нападаємо. Ми захищаємось. І ми їх вибили з Дагестану. […] А коли дали їм серйозно по зубах, вони підірвали будинки в Москві, в Буйнакську, в Волгодонську.

Питання: Рішення продовжити операцію в Чечні ви приймали до вибухів будинків чи після?

Відповідь: Після.

Питання: Чи знаєте Ви, що існує версія про те, що будинки вибухали не випадково, а щоб виправдати початок військових дій в Чечні? Тобто це нібито робили російські спецслужби?

Відповідь: Що?! Підривали свої ж будинки? Ну, знаєте… Нісенітниця! Маячня якась. Немає в російських спецслужбах людей, котрі були б здатні на такий злочин проти свого народу. Навіть припущення про це – аморальне і по суті своій не що інше, як елемент інформаційної війни проти Росії».

Коли-небудь, коли відкриються архіви міністерства оборони, ми побачимо ці військові документи: карти, плани, директиви, накази по військах про завдання повітряних ударів та про розгортання сухопутних сил. Там будуть вказані дати. Ми остаточно встановимо, наскільки спонтанним було рішення російського уряду почати сухопутні операції в Чечні та чи не було так, що генштаб закінчив розробку військових дій до першого вересневого вибуху. Ми запитаємо себе, чому вибухи відбувалися до передвиборчої кампанії та до вторгнення в Чечню (коли це було невигідно чеченцям) і припинилися після обрання Путіна президентом та повномасштабної війни з Чеченською республікою (коли чеченці, власне, й мали б почати мститися загарбникам). Але на ці питання, а їх дуже багато, вичерпні відповіді ми зможемо отримати лише після зміни влади в Росії.

Глава 7

ФСБ проти народу

Висвітлення деякими засобами масової інформації конкретних терористичних акцій несе в собі часом не менш небезпечний потенціал, чим самі терористи. У цьому зв’язку інтересам забезпечення безпеки суспільства відповідає продуктивна взаємодія засобів масової інформації з владою, у тому числі і правоохоронних органах.

Н. П. Патрушев З про мови на міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародний тероризм: джерела і протидія». Санкт-Петербург, 18 квітня 2001 р.

Отже, терористи не визначені, точніше, визначені як не чеченці. Вибух, що невідбувся, у Рязані дає всі підстави думати, що за вибухами стоїть ФСБ. Для «партії війни» це сигнал до того, що велику війну в Чечні потрібно починати негайно. Не випадково саме на 24 вересня, і як якби вибух у Рязані відбувся, був призначений жорсткий виступ Путина і всіх силових міністрів.