24 вересня, як у добре спланованому спектаклі, російські політики починають дружно вимагати війни. Патрушев повідомляє, що терористи, що здійснили вибухи житлових будинків у Москві, у даний час знаходяться в Чечні. Ми знаємо, що це неправда. Джерела інформації Патрушев не вказує, тому що їхній немає. Доказів не приводить. Його прес-секретар Зданович говорив лише про можливий чи ймовірний відхід терористів у Чечню (чи в країни СНД). Але Патрушеву потрібно починати війну, і він стверджує, що Чечня перетворилася в розсадник тероризму.
Рушайло вказує, що оргзлочинність, у тому числі і закордонна, спираючись на чеченський плацдарм, розгорнула «широкомасштабну підривну діяльність проти Росії. […] Правоохоронні органи і збройні сили мають достатній потенціал для захисту інтересів Росії на Північному Кавказу. […] Федеральні сили готові до проведення силових операцій». Іншими словами, МВС збирається воювати з Чечнею в рамках боротьби з організованою злочинністю, у тому числі і з міжнародними ОЗУ. Можна подумати, що на всій іншій території Росії зі злочинністю все благополучно.
Про ситуацію на Північному Кавказу і можливі наслідки для Росії в інтерв’ю газеті «Сьогодні» розповідає голова комітету РФ по безпеці і обороні Олександр Рябов. На його думку, відбувається геополітичний переділ світу під прикриттям мусульманських гасел. Для ворогів Росії головне — створити в «м’якому підчерев’ї» Росії слабку зону. Це вже схоже на змову Сіонських мудреців, тільки мусульманських. «Геополітичний переділ світу» — це серйозно. Отут без великої війни ніяк не обійтися.
Газета «Вік» публікує інтерв’ю віце-президента колегії військових експертів Олександра Владимирова, що вважає, що кращий вихід зараз — це маленька переможна війна в Чечні. На його думку, санітарний кордон навколо Чечні, пропонований Путіним, — добре, але це повинно бути тільки першим кроком, тому що кордон заради кордону — заняття безглузде. (Точку зору Владимирова, безумовно, узяли до уваги і почали відразу ж з другого кроку — повномасштабної війни.)
Останній вирішальний голос за війну був поданий в Астані прем’єр-міністром Путіним, що в той час там перебував:
«Російська держава не має наміру спускати ситуацію на гальмах. […] неспровоковані напади, що відбувалися в останній час, на суміжній з Чечнею території, варварські акції, що привели до людських жертв серед мирного населення, поставили терористів не тільки поза рамками закону, але і поза рамками людського суспільства і сучасної цивілізації». Авіаудари наносяться «винятково по базах бойовиків, і це буде продовжуватися, де б терористи не знаходилися. […] Ми будемо переслідувати терористів усюди. Якщо, пардон, в туалеті спіймаємо, то і в туалеті їх замочимо».
Настрій у суспільстві в ті дні найкраще характеризував той факт, що після крилатої фрази «в туалеті замочимо» рейтинг Путіна виріс. Пропагандистська кампанія прихильників війни досягала бажаного результату. Відповідно до опитування, проведеного Всеросійським центральним інститутом суспільної думки (ВЦИОМ), майже половина росіян була переконана у тому, що вибухи в російських містах здійснювали бойовики Басаєва, ще третина звинувачувала в цьому ваххабітів на чолі з Хаттабом. 88% відсотків опитаних побоювалися стати жертвою теракту. 64% згодні були з тим, що всіх чеченців варто вислати з країни. Такий же відсоток висловився за масовані бомбардування Чечні.
Вибухи будинків переломили суспільну думку. Маленька переможна війна здавалася природним і єдиним способом боротьби з тероризмом. Те, що терористи не чеченці, а війни не буде маленької і переможної, одурманена країна ще не знала.
Звернімо увагу на волаючу відсутність логіки. Чеченське керівництво заперечує свою причетність до терактів. Зданович підтверджує, що чеченців серед виконавців теракту немає. Чечню поки що, починають бомбити. Масхадов заявляє про готовність вести переговори, але його не чують. ФСБ важливо втягти Росію у війну якомога швидше, щоб вибори президента Росії відбувалися на тлі великої війни і щоб новий президент, що прийшов до влади, одержав у спадщину війну разом з тими політичними наслідками, що вона в собі несе: опору президента на силові структури. Тільки через війну влада в країні остаточно може захопити ФСБ. Мова йде про банальну змову з метою захоплення влади колишнім КДБ під прапором боротьби з чеченським тероризмом.
4 жовтня переворот завершився перемогою змовників: у цей день російські війська перейшли кордон Чечні. Більшість населення підтримало рішення колишнього керівника ФСБ прем’єр-міністра Путіна, директора ФСБ Патрушева і генерала ФСБ глави СБ Сергія Іванова.
Читать дальше