18 березня депутати фракції «Яблуко» Сергій Іваненко і Юрій Щекочіхин підготували проект постанови Держдуми про парламентський запит в. о. генерального прокурора Володимирові Устинову «Про факт виявлення в м. Рязані 22 вересня 1999 року вибухової речовини і обставини його розслідування». Іваненко і Щекочіхин пропонували депутатам Держдуми одержати відповіді на наступні питання: «на якій стадії знаходиться кримінальна справа по факту виявлення в Рязані вибухової речовини 22 вересня 1999 р.; чи проводилася експертиза знайденої речовини; хто і коли віддав наказ про проведення навчань, які були мета і задачі навчань; які засоби і речовини — вибухові чи імитуючі їх — використовувалися при проведенні навчань; провести перевірку публікацій «Нової газети» №10 за 2000 м. про те, що на складі зброї і боєприпасів однієї з навчальних частин ВДВ зберігався гексоген, розфасований у мішки з-під цукру».
У проекті запиту говорилося також про те, що керівництво ФСБ протягом двох днів з дня події змінило офіційну позицію. Відповідно до першої версії 22 вересня 1999 р. був успішно відвернений терористичний акт. Відповідно до другого — у Рязані проводилися навчання по перевірці боєздатності правоохоронних органів. «Ряд приведених фактів ставить під сумнів офіційну версію подій, що відбулися в Рязані», — говорилося в запиті. Інформація, пов’язана з навчаннями, закрита. Недоступні матеріали кримінальної справи, порушеної УФСБ по Рязанській області по факту виявлення вибухових речовин. Не названі особи, що заклали імітаційний вибуховий пристрій, а також ті, хто віддав наказ про проведення навчань. «Заява керівництва ФСБ про те, що знайдена в Рязані речовина складалася з цукрового піску, не витримує критики». Зокрема, прилад, використаний для аналізу знайденої речовини, указував на наявність гексогену і був справний, а детонатор вибухового пристрою не був імітатором.
На жаль, більшість членів Думи проголосувало запит не робити. Проти направлення запиту виступила проурядова фракція «Єдність», група «Народний депутат», частина фракції «Регіони Росії» і частина Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР). «За» запит висловилися «Яблуко», Союз правих сил (СПС), комуністи (КПРФ) і Аграрно-промислова група (АПГ). У результаті прихильники Щекочіхина й Іваненко набрали 103 парламентські голоси (при необхідних 226). Членів російського парламенту правда про вересневі вибухи чомусь не цікавила.
Друга спроба порушити питання на голосуванні, зроблена 31 березня, наблизила Щекочіхина й Іваненко до мети, але перемогою не увінчалася. При голосуванні на пленарному засіданні Думи, незважаючи на підтримку КПРФ, АПГ і «Яблука», а також часткову підтримку фракцій «Батьківщина — уся Росія» (ОВР) і СПС, проект запиту набрав 197 голосів проти 137, при одному утримавшомуся. З фракції «Єдність» «за» не проголосувала жодна людина.
16 березня 2000 року Зданович вказав в одному із своїх інтерв’ю, що по наявній у ФСБ інформації журналіст Микола Миколаїв, що веде на НТВ цикл передач «Незалежне розслідування», має намір у найближчі дні, ще до президентських виборів, провести розслідування рязанських навчань у студії НТВ. Програму було призначено на 24 березня. Не дивно, що за кілька днів до цього прийшла звістка, якої чекали багато місяців. 21 березня Федеральне агентство новин (ФАН) передало повідомлення про результати експертизи зразків цукру, знайденого в Рязані 22 вересня 1999 року. У ФАН інформація прийшла з Рязанської області, від начальника УФСБ по Рязанській області генерал-майора Сергеєва. За його словами, експертизою було встановлено, що в знайдених мішках містився цукор без домішок яких-небудь вибухових речовин. «У результаті проведених досліджень зразків цукру слідів тротилу, гексогену, нітрогліцерину й інших вибухових речовин не виявлено», — було відрапортовано у висновку експертів. Крім того, за словами Сергеєва, експертиза підтвердила, що вибуховий пристрій, знайдений разом з мішками з цукром, булв муляжем. «Отже, можна зробити висновок, що даний пристрій вибуховим не булв, тому що в ньому були відсутні заряд вибухової речовини і засіб висадження», — говорилося у висновку.
Поступово ставало ясно, що ФСБ намагається закрити кримінальну справу до програми Миколаєва і президентських виборів. Кримінальна справа, порушена 23 вересня 1999 року начальником слідчого відділення УФСБ РФ у Рязанській області підполковником Максимовим, після заяви Патрушева про «навчання» було 27 вересня припинено. Однак 2 грудня, тобто через два з лишком місяця, генпрокуратура порахувала, що кримінальну справу припинено передчасно, і, скасувавши постанову рязанського УФСБ від 27 вересня, відновила розслідування, давши зрозуміти, що з версією про «навчання» у ФСБ не все гаразд. Правда, «дослідування» було доручено не незалежному слідчому (такого не існує), а зацікавленій стороні — ФСБ, структурі, обвинувачуваної в плануванні теракту. І все-таки справу закрито не було.
Читать дальше