Олександр Фельштинський - ФСБ підриває Росію

Рязанське УФСБ повторно запросило в лабораторії ФСБ у Москві результати повної експертизи речовини, що находились у мішках з-під цукру, і механічного пристрою, знайденого при них. 15 березня 2000 року УФСБ одержало з Москви довгоочікувану відповідь (на яку так сподівалося керівництво): «Встановлено, що речовина у всіх зразках (взятих із трьох мішків) являє собою сахарозу — основу цукру, одержуваного з бурячної й очеретяної сировини. По хімічному складі і зовнішньому вигляді досліджувана речовина відповідає цукру у виді харчового продукту. У представлених зразках слідів вибухових речовин не виявлено. Ініціюючий пристрій не міг бути використаний як засіб висадження, тому що в ньому немає заряду вибухової речовини. Отже, реально мешканцям ніщо не загрожувало». А виходить, немає ознак «тероризму».

«На мій погляд, ми одержали досить вагомі підстави для того, щоб справу припинити у зв’язку з навчальним характером подій, що мали місце 22 вересня 1999 року в будинку по вулиці Новосьолов»,— повідомив в інтерв’ю 21 березня 2000 року слідчий Максимов, котрий порушив справу.

Тепер потрібно було дезавуати результати експертизи, проведеної Ткаченко. Ця честь також випала 21 березня на долю Максимова: «Аналіз проводив начальник ІТО [інженерно-технічного відділу] Юрій Васильович Ткаченко. На його руках, як пізніше з’ясувалося, після добового чергування залишалися сліди пластиту, до складу якого входить гексоген. Необхідно відзначити, що подібне «тло» у виді мікрочастинок може бути присутнім на шкірі тривалий час — до трьох місяців. Чистоти проведеного аналізу можна було досягти тільки при роботі в одноразових рукавичках. На жаль, вони не входять у робочий комплект спеціаліста-вибухотехніка, а засобів на їхнє придбання немає. Ми дійшли до висновку, що тільки тому міліціонери “поставили діагноз” — наявність вибухової речовини».

Напевно, саме так написав Максимов у супровідній документації в генпрокуратуру, пояснюючи необхідність закриття справи проти ФСБ по статті «тероризм». Вимагати від слідчого героїзму ми не вправі. У Максимова, як і в усіх нас, родина. Йти проти керівництва ФСБ було непрактично і ризиковано. Однак слід зазначити, що думка Максимова розходиться з точкою зору Ткаченко, якого ніяк не можна запідозрити в зацікавленості в цьому питанні. Нічого, крім неприємностей, принциповість Ткаченко принести йому не могла. І дійсно — після рязанського епізоду він був відряджений у Чечню.

Рязанське відділення спеціалістов-вибухотехніків, яким керував Ткаченко, було унікальним не тільки для Рязані, але і для всіх прилеглих областей. У ньому трудилися тринадцять чоловік саперів-професіоналів, що мали великий досвід роботи, котрі неодноразово проходила курси підвищення кваліфікації в Москві на базі науково-технічного центру «Взрывиспытание» і раз у два роки здавали спеціальні іспити. Ткаченко стверджував, що техніка в його відділі була на світовому рівні. Використаний для аналізу знайденої речовини газовий аналізатор — прилад, що коштує близько 20 тисяч доларів, — був повністю справний (інакше і бути не могло, тому що життя сапера залежить від справності техніки). Відповідно до своїх технічних характеристик газовий аналізатор має високу надійність і точністю, тому результати аналізу, котрий показав наявність випарів гексогену у вмісті мішків, сумнівів викликати не повинні. Отже, до складу імітаційного заряду входило бойова, а не навчальна, вибухова речовина. Знешкоджений специалистами-вибухотехніками детонатор, за словами Ткаченко, також був виготовлений на професійному рівні і муляжем не був.

Теоретично помилка могла відбутися у випадку, якщо за технікою не було належного догляду і якщо газовий аналізатор «зберіг» сліди попереднього дослідження. Відповідаючи на задане з цього приводу питання, Ткаченко сказав наступне: «Технічне обслуговування газового аналізатора проводить тільки вузький фахівець і строго за графіком: є планові роботи, є профілактичні перевірки, оскільки в приладі існує джерело постійної радіації». «Сліди» залишитися не могли ще і тому, що в практиці будь-якої лабораторії визначення випарів гексогену досить рідкісний випадок. Пригадати, коли б довелося визначати приладом гексоген, Ткаченко і його співробітники не змогли.

20 березня мешканці будинку по вулиці Новосьолов зібралися для запису програми «Незалежне розслідування» у студії НТВ. Разом з ними на телебачення прибули представники ФСБ. В ефір програма вийшла 24-го. У публічному телерозслідуванні брали участь Олександр Зданович, перший заступник начальника Слідчого управління ФСБ Станіслав Воронов, Юрій Щекочіхин, Олег Калугін, Савостьянов, глава рязанського УФСБ Сергеєв, слідчі й експерти ФСБ, незалежні експерти, юристи, правозахисники і психологи.