УПЦ МП: Статут про управління Української Православної Церкви

з) піклування про розвиток доброчинницької, соціальної та миротворчої діяльності єпархій Української Православної Церкви;

и) піклування про духовну освіту, катихізацію, місіонерство та видавничу діяльність;

і) звернення з посланнями до української пастви, а в разі потреби — до співвітчизників за кордоном;

ї) вираження позиції Української Православної Церкви з актуальних проблем сучасного суспільства;

й) оцінка найважливіших подій у сфері міжцерковних, міжконфесійних та міжрелігійних відносин;

к) підтримання міжконфесійних та міжрелігійних зв'язків в Україні та за її межами;

л) будівництво нових храмів та турбота про реставрацію старих, нагляд за станом архітектурних пам'яток та церковних старожитностей;

м) вирішення питань, пов'язаних з володінням та користуванням та розпорядженням будівлями та майном, призначеним спеціально для здійснення цілей та завдань Української Православної Церкви, а також установлення порядку розпорядження, володіння та користування іншим майном Української Православної Церкви;

н) вирішення церковно-господарських і фінансових питань;

8. Секретарем Священного Синоду є Керуючий справами Київської Митрополії Української Православної Церкви. Він є постійним членом Священного Синоду за посадою. До його обов'язків входить підготовка матеріалів до засідання Священного Синоду і складання його журналів.

9. Священний Синод схвалює бюджет Української Православної Церкви, фінансує Синодальні установи та духовні навчальні заклади.

10. Священний Синод розглядає звіти архієреїв про стан єпархій та в разі потреби ухвалює відповідні постанови.

11. Священний Синод є апеляційним церковним судом щодо єпархіальних судів Української Православної Церкви.

12. Участь членів Священного Синоду в його засіданнях є їхнім канонічним обов'язком. Відсутність без поважних причин членів Священного Синоду підлягає братньому напоумленню.

13. У виняткових випадках кворум Священного Синоду становлять 2/3 його членів.

14. Як правило, засідання Священного Синоду є закритими. Члени Священного Синоду мають бути в клобуках і сідають за протоколом, з урахуванням старшинства хіротоній.

15. Священний Синод працює на підставі порядку денного, який подається Головоючим і синодально схвалюється на початку першого засідання. Питання, що потребують попереднього вивчення, Головуючий завчасно направляє членам Священного Синоду. Члени Священного Синоду можуть вносити пропозиції щодо порядку денного і порушувати питання з попереднім повідомленням про те Головуючого.

16. Головуючий керує засіданнями згідно з прийнятим регламентом.

17. У випадку, якщо Митрополит Київський і всієї України з якоїсь причини тимчасово не може виконувати обов'язки Головуючого у Священному Синоді, його обов'язки виконує старший за архієрейською хіротонією постійний член Священного Синоду. Тимчасовий Головуючий у Священному Синоді не є канонічним Місцеблюстителем.

18. Справи у Священному Синоді вирішуються загальною згодою усіх членів, які беруть участь у засіданні, або більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос Головуючого є вирішальним.

19. Ніхто з присутніх членів Священного Синоду не може утриматися від голосування.

20. Кожний з членів Священного Синоду в разі незгоди з ухваленим рішенням може висловити окрему думку, про що він має заявити на тому ж засіданні з викладенням її підстав і подати у письмовому вигляді не пізніше трьох днів з дня засідання. Окремі думки додаються до справи, не зупиняючи її вирішення.

21. Головуючий не може своєю владою знімати з обговорення запропоновані у порядку денному питання, перешкоджати їх вирішенню або припиняти втілення в життя прийнятих рішень.

22. Коли у Священному Синоді розглядається справа за скаргою на членів Священного Синоду, зацікавлена особа може бути присутня і давати пояснення, але під час вирішення справи вона повинна залишити зал засідань. При розгляді скарги на Головуючого він передає головування старішому за архієрейською хіротонією архієреєві з числа членів Священного Синоду.

23. Усі журнали та постанови Священного Синоду підписуються спочатку Головуючим, а потім усіма присутніми на засіданні членами, навіть якщо деякі з них незгодні з ухваленим рішенням і подали про те окрему думку.

24. Священний Синод, в разі необхідності, тлумачить пункти даного Статуту.

25. Постанови Священного Синоду набирають сили після їх підписання.