УПЦ МП: Статут про управління Української Православної Церкви

2. Собор єпископів складають єпархіальні архієреї, а також вікарні архієреї Української Православної Церкви, які очолюють синодальні установи та духовні академії.

3. Собор єпископів скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік.

4. Головою Собору єпископів є Митрополит Київський і всієї України (Місцеблюститель).

5. Собор єпископів діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської Православної Церкви, а також Соборів Української Православної Церкви.

6. До компетенції Собору єпископів входить розгляд усіх питань, що стосуються життя Української Православної Церкви.

7. Собор єпископів канонізує святих і ухвалює богослужбові чинопослідування, складені на їх честь.

8. Собор єпископів є церковним судом вищої інстанції.

9. Собор єпископів обирає Митрополита Київського і всієї України й визначає процедуру його обрання.

10. У період між Соборами Української Православної Церкви Собор єпископів вносить доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви з наступним ухваленням Собором Української Православної Церкви.

11. У період між Соборами Української Православної Церкви Собор єпископів ухвалює Статут Київської Митрополії Української Православної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни.

12. У період між Соборами Української Православної Церкви Собор єпископів ухвалює рішення про ліквідацію Київської Митрополії Української Православної Церкви.

13. Ніхто з архієреїв — членів Собору єпископів не може відмовитись від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або з іншої причини, що визнається Собором поважною.

14. Кворум Собору єпископів складають 2/3 його членів.

15. Рішення на Соборі єпископів ухвалюються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, окрім особливих випадків, що визначаються регламентом Собору єпископів. Якщо, при відкритому голосуванні, голоси розділяються порівну, вирішальним є голос Головуючого. У випадку рівної кількості голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування.

16. Постанови Собору єпископів набирають сили після їх ухвалення.

1. Священний Синод Української Православної Церкви (далі — Священний Синод) є органом управління Української Православної Церкви у період між Соборами єпископів Української Православної Церкви.

2. Священний Синод очолюється Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) і складається з десяти, включаючи Митрополита Київського і всієї України, єпархіальних архієреїв — семи постійних і трьох тимчасових членів. Тимчасові члени Священного Синоду викликаються на сесію по черзі кожні півроку.

3. Священний Синод скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) у міру потреби, але не рідше, ніж чотири рази на рік, і підзвітний Собору єпископів.

4. Священний Синод засновує або ліквідує єпархії і змінює їхні межі з наступним ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви.

5. Священний Синод обирає і поставляє єпархіальних і вікарних архієреїв, у разі необхідності переводить їх на іншу кафедру, а також почисляє за штат і звільняє на спокій.

6. У період між Соборами Української Православної Церквами та Соборами єпископів ухвалює Статут Київської Митрополії Української Правосдавної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни.

7. До обов'язків Священного Синоду також входить:

а) нагляд за дотриманням соборних постанов і даного Статуту;

б) розгляд матеріалів з канонізації святих, їх схвалення та передання для затвердження Собором єпископів Української Православної Церкви;

в) вирішення богословських, літургійних, дисциплінарних, пастирських та церковно-адміністративних питань;

г) утворення, реорганізація і ліквідація синодальних установ та місій, ухвалення їхніх статутів, нагляд за їхньою діяльністю, а також призначення їхніх керівників;

д) утворення, реорганізація і ліквідація духовних навчальних закладів, ухвалення їхніх статутів, призначення або затвердження їхніх ректорів;

е) утворення, реорганізація і ліквідація монастирів та затвердження їхніх настоятелів, настоятельниць та намісників;

є) утворення ставропігій;

ж) утворення тимчасових комісій для вирішення актуальних питань життя Української Православної Церкви;