Псалтир (на українській мові)

21Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди.

22Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи?

23В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують.

24Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе.

25В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: “Не покарає”, бо думає він, що Бога нема.

26Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо.

27Каже він у серці своїм: “Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха”.

28Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба.

29Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними.

30Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої.

31Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його.

32Каже він у серці своїм: “Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи”.

33Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця].

34Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: “Бог не бачить”?

35Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом.

36Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його.

37Господь — Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його.

38Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє,

39щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі.

Начальнику хору .

Псалом Давида.

1На Господа я надіюся, як же ви кажете душі моїй: “Відлітай на гору вашу, як птах”?

2Бо ось грішники напружили лук, наготували стріли, щоб стріляти в темряві у непорочних серцем.

3Бо те, що Ти довершив, вони зруйнували. Що зробить праведний?…

4Господь у храмі святім Своїм. Господь — на небі Престіл Його. Очі Його [на вбогих] споглядають, зір Його випробовує синів людських.

5Господь випробовує праведного і нечестивого, той же, хто любить неправду, ненавидить душу свою.

6Дощем проллє Він на грішників палаюче вугілля, вогонь і сірку. Палючий вітер — частка чаші скорботи їхньої.

7Бо праведний Господь і любить правду. На праведних дивиться лице Його.

Слава…

Начальнику хору. На восьмиструнному інструменті .

Псалом Давида.

1-2Спаси [мене], Господи, бо не стало праведного, бо нема вірних між синами людськими.

3Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого.

4Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий,

5тих, що говорять: “Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?”

6“Ради страждання вбогих і зітхання бідних нині воскресну, — говорить Господь, — стану спасінням людей і відкриюся в ньому.”

7Слова Господні — слова чисті, срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене.

8Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік.

9Навкруги нечестиві ходять, коли підносяться нікчемні з синів людських.

Начальнику хору .

Псалом Давида.

1-2Доки, Господи, забуватимеш мене до кінця? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене?

3Доки носитиму думи мої в душі моїй і скорботи в серці моїм день [і ніч]? Доки буде підноситися ворог мій наді мною?

4Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб не заснув я сном смертним.

5Щоб не сказав ворог мій: “Я переміг його” і щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся.

6Я ж на милість Твою уповаю, серце моє возрадіє спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, [і співатиму імені Господа Всевишнього].

Начальнику хору .

Псалом Давида.

1Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”. Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро.

2Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога?

3Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного.

4Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають?

5Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних: