Сергій Пальчицький: Лідрильська локшина

— А чому Ви рекламуєте в основному товари сексуального характеру? — запитав Петрушка-лідер.

— Це загальна теорія лідерства. Наша цільова аудиторія переважно реагує на рекламу, безпосередньо пов’язану з тим, що у неї відібрали тренери, — пояснив Олег.

Іван додав:

— Олег у нас вивів основні принципи роботи з цільовою аудиторією. Ми їх скорочено назвали віщизмом.

— А чому віщизмом???

— Тому що наш Олег, коли знаходить лоха, підіймає ціни вище і вище, — посміхнувся Іван.

«Віщий Олег, — я чув це вже уві сні», — Петро поглянув на свої ноги (ще раз похваливши себе за те, що надягнув цього дня шорти). Волосся на його кривих лідерських штурпачках не ворушилося.

— А можу я ознайомитися з теорією лідерства або віщизмом? — запитав він.

Олег посміхнувся:

— З часом, Петюня, з часом.

За перші декілька днів лідер здружився з новими колегами. Кріейтори виявилися вельми колоритними персонажами.

У Олега весь стіл займав сувенірний пень, на якому золотою фарбою було написано «Ясний». Він постійно носився із словом «ясний», додаючи його до всього, що попадалося, і емоційно вимагаючи за це гроші. Олежка навіть намагався зареєструвати слово «ясне» як торгівельну марку (і заборонити використовувати це слово метеорологам), але в патентному бюро йому сказали, що «його заявка неясна», і Віщий тиждень бухав, кажучи що «лайф не про».

Іван був дуже схожий на Олега. Над його робочим столом висів величезний портрет академіка Под’єздкіна, з яким Іван довго розмовляв. Петро відмітив, що найбільш вдалі слогани, як не дивно, Івану підказував саме портрет Под’єздкіна.

Перший робочий тиждень обидва кріейтора пили горілку і з диким реготом пояснювали Петру принципи «віщизму».

1. Люди купують не товар, а створений рекламний образ товару. Наші клієнти купують «ясність». Доза «ясності» повинна з часом зростати.

2. За відчуття переваги над іншими люди готові платити будь-які гроші. За відчуття групової переваги наші клієнти віддадуть все що завгодно, окрім групи.

3. «Кам’яна розтяжка» №1 у поєднанні з п.1 і п.2 здатна продати будь-який товар.

4. Головне завдання кріейтора — розвивати комплекс неповноцінності у покупця. При цьому кріейтери з нашої сфери зобов’язані підтримувати свій комплекс неповноцінності, щоб мислити так само, як цільова аудиторія.

***

Вранішня п’ятихвилинка ненависті була феєричною, — з віршами, танцями та лідерськими стрейчами. Але співробітники були трохи здивовані, що хтось приніс розкішні квіти до «об’єкту корпоративного гніву». Ходили чутки про появу загадкової примари, що переслідує образ жінки-аддіктолога. Петрик після п’ятихвилинки був у відмінному настрої. Сьогодні йому судилося опанувати ази віщизму і приступити до першого серйозного проекту — рекламного кліпу напою-галюциногена «Фанта-С».

Іван з Олегом вже чекали на нього і підготували декілька ілюстрацій для закріплення матеріалу.

— Розкажи нам спершу, як ти зрозумів основні принципи віщизма, — попросив Олег.

— Основні принципи мені ясні, — почав Петро і тут же осікся. Наставник мовчки простягнув руку — і лідер виплатив йому 137 гривень за використання фірмового терміну. Проклинаючи свій довгий язик, Петро продовжив.

— Я зрозумів так. Щоб продати наш товар, потрібно переконати цільову аудиторію в тому, що іншого вибору просто немає.

Олег кивнув. Це був «ясний кивок». Віщий планував в найближчому майбутньому так само почати тренінги з «ясного кидку» і «ясної ясності». Спочатку тренінг «ясна ясність» повинен був називатися «аспекти ясності», але за слово «аспекти» довелося б платити якомусь Живораду.

— Правильно розумієш. Ніколи не замислювався, чому лідери купують цю паскудну локшину? Адже можна за ті ж гроші купити кільку в томаті і чорний хліб. Набагато смачніше, ситніше і корисно.

Петро промовчав. Такі думки ніколи не приходили до його голови. Думки взагалі рідко й обережно навідувалися до невеличкого мозку лідера. Олег пройшовся ясним кроком і продовжив:

— На локшині, яку лох купує, написано — «локшина для лідерів». Ці три слова проводять у мозку лідера асоціацію — «локшина для еліти». У цьому суть найважливішого принципу віщизму — люди, що купують на тренінгах емоції, готові віддати будь-які гроші за відчуття переваги. І пусте, що вони їдять дешеву і несмачну їжу, — важливіше відчуття крутості й елітності. А кільку в томаті і хліб може купити будь-який необізнаний у таємницях лайфспрінга. Смачніше, корисно. Але образ споживача кільки не можна запихати в ореол елітності. В кращому випадку з кількою може асоціюватися людина, залежна від горілки, але не людина, залежна від тренінгів, — так історично склалося.