Лідрильська локшина.
Пальчицький Сергій та Дімітріус Есс.
Вільний переказ з москальської — Лисиця.
Глава 1. Лідрильський ранок.
«Я — джерело кохання, наскільки чоловік взагалі може бути джерелом». Вже 42 дні ця мантра, записана на будильник, підіймала з ліжка лідера Петра. З острахом він розплющив очі та зиркнув на годинника, що радісно показував 5.30 хєрового ранку. До капітанського дзвінка залишалось ще 10 хвилин і лідер (а Петро таки ним став, хоча це й було дуже дорого й тяжко) мав жваву надію пожерти.
Хлюпнувши кип’ятку у кувелдик локшини «Zaratustra», Петро ненароком зиркнув в бік кіпи пожовклих несплачених рахунків. На сплату їх не вистачало коштів. Нещодавно він купив новітній тренінг, що коштував половину його місячної зарплатні, а вчора з нього стягнули другу частину зарплатні «за зрив» тому, що не вдалося втягнути в тренінг ще двох людей. Чомусь ці тупі «жертви» не хотіли ставати «новими лідерами», не розуміючи краси лідрильського життя. Тренер відібрав через цих ідіотів останні гроші.
Ремигаючи смердючою локшиною, Петро розмірковував — про що ж говорити на «капітанському дзвонику»? Капітан знову буде матюкати за те, що Петро привів замало новачків на тренінг. Саме тому «жертви» так повільно перетворюються на «лідерів» і життя у Всесвіті таке гидотне. А як же хтілося Петру говорити з капітаном про свої особисті досягнення!.. Лідера трохи ображало, що капітана особисті досягнення не цікавили — він вимагав від Петра більше і більше новачків, завербованих на тренінг.
Відірвавшись від невеселих думок, лідер вдавився локшиною — 5.45! Він спритно набрав капітанський номер.
—Привіт, мій коханий лідере! Що сьогодні будеш створювати?
—Сьогодні я буду створювати впевненість та суперові результати!(що ж я верзу...)
—Як ти підтримаєш команду?
—Я зателефоную кожному й неслабо надихну його! (доведеться на це споганити всю перерву).
—А скільки новачків сьогодні ти приведеш ?
—Еееее... Я не зможу сьогодні...
—Що? Ти збираєшся зливати свою команду? Який же ти після цього лідер!
—Ні! Я супермегалідер! Сьогодні я приведу нову людину! (блін, знову...)
—Коли ти зателефонуєш із радісною звісткою?
—О п’ятій, ні… о шостій!
—Чекатиму! Пам’ятай, до шостої ти зобов’язався привести новачка!
Холодний піт вкрив чоло Петра. Він не уявляв, кого буде сьогодні умовляти пройти тренінг. Майже всі друзі його цурались. Увічливі робили це тихо, а експресивні посилали за адресою, яку кожен лідер вивчає вже в перші секунди тренінгу. І ще цей віршик, що з’явився в статусі чувака, до якого втекла його жінка:
«Сьогодні ти, кицю, красиш мій вік.
Залишив колишньому стринги.
Дуже прикольно, що твій чоловік
Став пі..ром після лайфспрінгу»
Чому — пі..ром? На тренінгу мужиків таки заставляють перевдягатися тьолками, але ж це лідерська вправа, вправа для розкутості!
***
Нарада у відділі з продажу компанії «Zaratustra»розпочиналась традиційно неспішно, з філіжанок гарної кави та цокотіння красуні - секретарки по мармуровій підлозі.
Головний програміст червонооко зиркнув на секретарку та розпочав:
—Ми написали нову програму з прогнозування необхідного рівня виробництва продукту. Дослідження демонструють майже логарифмічну залежність між продажем дешевої локшини від кількості лідерів (так званих «капітанів Заратустра»).Ми отримуємо оперативну інформацію по збільшенню кількості «лідерів» від усіх тренінгових компаній. Математична модель враховує як кількість нових фанів тренінгу (які можуть ще харчуватись не тільки локшиною), так і тих, хто вже повністю перейшов на наш продукт.
Секретарка пропливла під фірмовим плакатом із написом«Капітан Заратустра чекає на тебе», чим перевела увагу з моделі математичної на модель нематематичну. Головний програміст посміхнувся. А Петру будо не до усмішок — він ганяв по місту, намагаючись виконати обіцянку.
Глава. 2. Поезія Пікапу*.
*Пікап — веселий прикол над лошками: «не давай грошей дівкам — давай тіки мудакам».
«Сказав я тренеру, що ти дала,
І нафантазував деталі.
В пікапі не буває зла —
І буде так, клянусь, надалі.
Не треба для дівок їдла,
Не треба закупляти лахи:
Кричиш на тренінгу:«Дала!» —
І ловлять кайф під то салаги».
Якийсь тупуватий віршик. Петро помилково купив пачку пікап-локшини замість локшини лідрильської. Той самий виробник малобюджетної хавки, але цей незрозумілий віршик...Взагалі, не зрозуміло — чому на тренінгу лайфспрінг беруть підписку про нерозголошення, а у пікапі — ні? Чому?
Читать дальше