Іван Керницький - Король стрільців

Б а й с т р ю к. Бе… бе… безобразіє?.. _

С в и н е н к о. Товариш Байстрюк! Тільки культурно, культурно.

Б а й с т р ю к. Ку… ку… культурно?…

С в и н е н к о. Да, да.

Б а й с т р ю к. Да, да?… Ага!… (Деклямує.)

П е й с а т и й (лютий) . Малчі, ти, сукін син, а то я тебе січас у допр!

Б а й с т р ю к (наляканий, сідає) . По… пожалуста, пожалуста.

С в и н е н к о (до людей) . Товариші. От зараз ви заслухаєте, та ска-ать, виступ Параскевії Процевни Цебричок. Хто ж така Параскевія Процевна Цебричок? Да. Хто ж така Параскевія Процевна Цебричок! Про це ви, та ска-ать, всі знаєте, про це знає ціла наша країна, увесь Радянський Союз. Да, увесь Радянський Союз. Колишня батрачка і наймичка, а зараз — знатна людина Радянського, та ска-ать, Союзу, заслужена свинарка колгоспу «Даремний труд», ударниця і кандидат на всесоюзну сільськогосподарську виставку в Москві. Будь ласка, Параскевія Процевна.

К о л т у н. Слово для проповіді надається товаришці Цебричок, дай ми на то. Ну, Паранька, починай.

П а р а н я. Хі-хі-хі!.. Овва!.. А нам що?.. Нам тепер добре. Та нам тепер так добре! Хі-хі-хі!.. Ви собі гадали, що ваше все буде зверха? А коли ні! А коли ні?.. А тепер наше зверха… Та нам тепер так добре! Червона армія визволила всіх жінок з-під панів і поміщиків, і тепер всі про нас дбають, і Ленін про нас дбає, і Сталін про нас дбає, тепер ми маємо рівне право з чоловіками, а особливо жінки!

П е й с а т и й. Вот, правильно.

П а р а н я. Хі-хі-хі!.. Овва!.. А ви собі гадаєте, що до церкви конче ходити? Не конче. А ви гадаєте, що єґомость в церкві всю правду кажуть? А коли ні, а коли ні!.. Вони тільки так говорять, бо вони за це гроші беруть. А нам тепер так добре, так добре, за нас дбає червона партія, і Ленін за нас дбає, і Сталін за нас дбає, бо ми маємо рівне право з чоловіками, а особливо ми, жінки. Най жиє червоний Сталін!

А ґ і т а т о р (метушиться поміж людьми) . Рясні оплески, рясні оплески!

В залі гамір, сміх.

С е л я н к а. Гей, гей, татунцю небесний!.. І ти сидиш там угорі, і на те все дивишся, і нічого не кажеш?

С е л я н и н. Ех, ти, ударниця!.. Вдарив би я тобі, але по 25 на кожду половицю, щоб знала, як Господа Бога за ноги лапати.

С е л я н к а. Та ти, опуде, а тю на твою голову, чи ти Бога не боїшся, чи сорому перед людьми не маєш? І що ти з себе за чудовище зробила? А нащо ти цю червону ярмурку на кудли затягнула?

П а р у б о к. Це, тіточко, на те, щоб і воші мали свій «Червоний куток».

П е й с а т и й. Тіше! Што за безобразіє!

К о л т у н. Ну! Буде там тихо, чи ні?

С в и н е н к о. Товариші! От зараз ви заслухаєте, та ска-ать, виступ товариша Байстрюка. Да, товариша Байстрюка. Хто був колись товариш Байстрюк — про це всі знають.

Х т о с ь і з з а л і. Злодій та й пияк.

С в и н е н к о. Да, точно. Батрак. Наймит, та ска-ать. Не було в нього змалечку ні батька, ні неньки, він остався круглим сиротою. Да, круглим сиротою. Куркуль, в якого він відтак найнявся на роботу, люто знущався з нього, висотував з нього усі жили, наживався, та ска-ать, його працею, немилосердно експлуатував його…

Б а й с т р ю к (розплакався) . У-гу-гу-гу!..

С в и н е н к о. От, бачите, товариші, отак страждала ця людина за панської Польщі. Да, за панської Польщі. А от зараз — товариш Байстрюк знатна людина нашої країни, робітник-стахановець, член Ленінсько-сталінського, та ска-ать, комсомола, кандидат на всесоюзну сільськогосподарську виставку в Москві. Да, на виставку в Москві. Про товариша Байстрюка знає сьогодні вся країна, увесь Рядянський Союз. Будь ласка, товариш Байстрюк.

К о л т у н. Слово для проповіді має товариш Байстрюк, дай ми на то. (Штовхає Байстрюка) . Ну, ти, не спи!

Б а й с т р ю к. Га?

С в и н е н к о. Тільки серйозно, товариш Байстрюк, серйозно.

Б а й с т р ю к. Сер… сер… серйозно?..

С в и н е н к о. Да, да.

Б а й с т р ю к. Да, да?

П е й с а т и й (визвірився на нього) . Ну! ґаварі!

Б а й с т р ю к (наляканий) . Пожалуста, пожалуста… (Встає, коливаючись на всі боки, прибирає поважний вигляд, надумується і нагло, серед німої тиші в залі — кричить) : Урра!!

В залі метушня, гамір, регіт. Пейсатий і Свиненко, люті та сердиті, кидають Байстрюкові роздратовані, ненависні погляди .

К о л т у н (до Байстрюка) . Кхм… Ну, то ти, Сеньку, вже все сказав, що мав сказати?

Б а й с т р ю к (сідає) . Пожалуста, пожалуста.

К о л т у н. Га, як пожалуста, то пожалуста, дай ми на то. То тепер, люденькове, може, в когось будуть якісь, як той казав, вопроси?