Жанна Куява - Дерево, що росте в мені

«Так, це вона», — повторив про себе Доброжанський і згадав той день у Полотнищі.

Тоді він віз у місто Чеславу, свою законну дружину. Тільки з Ярининого двору виїхав, як побачив красуню, що пливла дорогою, мов лебідь. Матвій аж спинився, роззираючись крізь затемнені вікна своєї автівки.

— Нічого собі кралечка! — мовив уголос.

Однак Чеся на почуте не відреагувала.

А тепер ось стоїть перед ним жінка його мрії!

Ось вона — захмарна ціль його наступного експерименту!

Як саме завойовуватиме Маріанну Мальовану, Доброжанський іще не знав. Але в тому, що візьметься за цю складну, а тому таку бажану справу, був упевнений як ніколи.

2013

Майже всі прізвиська в цьому романі належать реальним жителям реального села Датинь Ратнівського району Волинської області, у якому мені пощастило народитися. Однак жоден герой у моєму романі, якому належить те чи те прізвисько, не має нічого спільного зі справжніми людьми. Мені важливо було зберегти ці чудові назвиська в літературі, аби вони жили якнайдовше і про них довідалися українці з інших регіонів. Тому прошу читачів, зокрема датинців, не проводити жодних паралелей чи аналогій. Це — лише художній твір.

Дякую за розуміння!

І зичу добра всім читачам!

Май’ — тут: маєш тобі. — Тут і далі прим. авт., якщо не зазначено інше.

Мовчанівка — назва села, вигадана автором.

Пустий — тут: поганий.

Неплохо — непогано, незле. — Прим. ред.

Натина — тут: листя буряка. — Прим. ред.

Огулом — цілком. — Прим. ред.

Найхоріщенька — найгарнесенька.

Галайкотіти — тут: голосно ґелґотіти. — Прим. ред.

Допетрати — додуматися.

Пропасна — тут: пекельна безодня.

Хоріство — краса, вродливість.

Наравний — симпатичний.

Майонток — хазяйство.

Полотнище — вигадана автором назва поліського села.

Гинче — інше.

Беседа — тут: родинні або сільські святкування з того чи того приводу.

Гейби — ніби. — Прим. ред.

Йдеться про поліське повір’я. Вважалося, що жінці не годиться спати голою, бо як настане Страшний суд, то соромно буде перед Богом стати, а вбратися буде ніколи.

Міст — підлога.

Штурмак — зав’язана кінцями на потилиці хустка.

Кострик — стос.

Розкушняка — той, хто живе в розкоші.

Саджавка — невелика штучна водойма, що служить для господарських потреб.

Шолотати — говорити багато й непутящо. — Прим. ред.

Чічка — квітка. — Прим. ред.

Стелепати — тут: абияк приготувати.

Дома — дім. — Прим ред.

Мусить — тут: мабуть.

Бідойка — нещасна. — Прим. ред.

Вите — ви.

Підвожчик — розвізник. — Прим. ред.

Лейці — віжки. — Прим. ред.

Волинянка — автомобіль виробництва Луцького автомобільного заводу. — Прим. ред.

Роди — пологи.

Синити — бити до синців.

Покліт — господарська прибудова, що служить холодильником. — Прим. ред.

Техроб — технічний працівник. — Прим. ред.

Дурбецало — дурень. — Прим. ред.

Патика — палиця, зламана гілка.

Талалайство — свійські тварини і птаство.

Масло — олійна фарба. — Прим. ред.

Алюзія до кінофільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь». Режисер М. Іллєнко.

Пламита — депресія.

Диньки — висушене гарбузове насіння.