Адам Джонсон - Син Начальника сиріт

- Міністре, - сказав сенатор.

- Сенаторе, - відповів міністр, і всі з усіма стали вітатися.

- Ходімо, - запропонував сенатор. - У нас запланована невеличка прогулянка.

Він провів міністра до старої американської машини. Коли міністр відчинив двері з боку водія, сенатор делікатно спрямував його до других дверей.

Томмі показав на білий автомобіль з відкидним верхом, на якому хромованими літерами стояло «Мустанг».

- Я маю їхати з ними! - наполягав доктор Сон.

- Вони в «сандербьорді», - намагалася пояснити Ванда. - Там є місце тільки для двох.

- Але ж вони не говорять однією мовою, - наполягав доктор Сон.

Томмі зауважив:

- У нас пів-Техасу не говорять однією мовою!

«Мустанг» з опущеним верхом поїхав за «сандербьордом» окружним шосе. Чон До разом із доктором Соном сиділи позаду Томмі, той вів машину.

Ванда підняла голову, підставивши обличчя вітру; їй це подобалося, вона розвертала лице то так, то сяк. Удалині, попереду і позаду, Чон До міг розгледіти чорні машини охорони. На узбіччі зблиснуло бите скло. Для чого країною розкидано гострі, мов бритва, скалки? Чонові До здавалося, що на кожному розі сталася якась трагедія. А де всі люди? Вони проминули загорожу з колючим дротом, схожу на звичайну пропускну зону. Але замість бетонних стовпів з ізоляторами для електрики, там були ввіткнуті в землю вузлуваті, вибілені сонцем гілляки, схожі на поламані коричневі кінцівки, а то й на старі кістки - ніби заради будівництва кожних кількох метрів цього паркану хтось загинув.

- Це особлива машина, - відзначив доктор Сон.

- Вона сенаторова, - сказав Томмі. - Ми дружимо ще з армії. - Рука Томмі звисала з вікна, він підставляв її вітрові. Потім двічі поплескав по металу. - Я пам’ятаю в’єтнамську війну. І я пізнав Христа, але тільки коли позичив оцей «мустанг» з його висувними задніми сидіннями, я по-справжньому познайомився з Мері Мак-Парсонз і відчув себе чоловіком!

Ванда засміялася.

Доктор Сон зайорзав на шкіряному сидінні.

Чон До побачив на обличчі доктора Сона глибоку образу: йому повідомлено, що там, де він сидить, Томмі колись здійснив статевий акт.

- Ой, - продовжив Томмі, - мені й самому ніяково, як згадаю, який я був. Слава Богу, я вже не такий. І, до речі, я з нею одружився. І правильно зробив, царство їй небесне.

Доктор Сон помітив на узбіччі політичну рекламу з портретом сенатора й американським прапором.

- Скоро вибори, чи не так? - спитав він.

- Так, - відповів Томмі. - У сенатора попередні вибори в серпні.

- Ми маємо щастя, Чоне До, - сказав доктор Сон, - бачити американську демократію в дії.

Чон До подумав, що сказав би на це товариш Бук.

- Дуже цікаво, - озвався він.

Доктор Сон спитав:

- Чи утримає сенатор свою представницьку позицію?

- Дуже ймовірно, - сказав Томмі.

- Дуже ймовірно? - перепитав доктор Сон. - Якось недемократично звучить.

- Нас вчили, що демократія працює не так, - долучився до розмови Чон До.

- Скажіть, будь ласка, - звернувся доктор Сон до Томмі, - якою буде явка виборців?

Томмі глянув у дзеркало заднього огляду.

- Тобто скільки зареєструвалося як виборці? На попередні вибори десь відсотків сорок.

- Сорок відсотків?! - вигукнув доктор Сон. - Явка виборців у Корейській Народно-Демократичній Республіці становить дев’яносто дев’ять відсотків - найдемократичніша країна світу! Проте Сполученим Штатам немає чого соромитися. Ваша країна однаково може стати прикладом для країн із нижчою явкою, як-от Бурунді, Парагвай і Чечня.

- Явка дев’яносто дев’ять відсотків?! - здивувався Томмі. - Ну з такою демократією у вас скоро за сто перевалить!

Ванда засміялася, потім озирнулась і, зустрівшись поглядом із Чоном До, хитрувато, змовницьки до нього всміхнулася.

Томмі подивився на них у дзеркало заднього огляду:

- Ну, ви ж усерйоз не вірите в оцю «найдемократичність», правда? Ви ж знаєте правду про те, звідки ви, так?

- Не можна їх про таке питати, - попередила Ванда. - Неправильна відповідь тут може потім принести їм лихо вдома.

Томмі натомість продовжив:

- Ну хоча б скажіть, що знаєте, що війну виграли південні корейці. Будь ласка, хоча б це зрозумійте.

- Але ж ви помиляєтесь, мій любий Томасе, - сказав доктор Сон. - Я переконаний, що війну програла конфедерація. А перемогла якраз північ!

Ванда всміхнулася до Томмі:

- Ну що, показав вам наш гість?

- Атож, - засміявся Томмі.

Вони з’їхали з шосе біля ковбойської крамниці. На стоянці був лише «сандербьорд», і чорна машина стала поряд. Усередині кілька продавців чекали, щоб дати гостям одяг у стилі Дикого Заходу. Доктор Сон переклав міністрові, що ковбойські чоботи - це подарунок сенатора й він може брати собі, які захоче. На міністра справили враження екзотичні чоботи, і він поміряв пари зі шкіри ящірки, страуса й акули. Урешті зупинився на зміїній шкірі, і продавці почали шукати пару його розміру.