Адам Джонсон - Син Начальника сиріт

Стюардеса принесла докторові Сону склянку соку, а на Чона До й товариша Бука уваги не звернула.

- Красуня, правда? - спитав доктор Сон. - Усю країну прочісують, щоб таких знайти! Молоді люди, вам узагалі все байдуже, крім задоволень, знаю, знаю. Ви мене не обманете. Б’юсь об заклад, що ви аж слину пускаєте, так хочете побачити справжню агентку ЦРУ. Ну то запевняю вас, у них там не всі такі спокусливі красуні, як у кіно.

- Я ніколи не бачив кіно, - сказав Чон До.

- Ніколи не бачив кіно? - перепитав доктор Сон.

- Повністю - ніколи, - відповів він.

- О, ну ці американки в тебе з рук їстимуть. Чекай-но, коли вони побачать твою рану! Чекай, коли почують твою історію, - ото буде!

- Але моя історія - неймовірна. Я й сам ледве в неї вірю.

- Прошу, мій друже, принесіть мені тигра, - попросив доктор Сон товариша Бука.

Коли Бук пішов, доктор Сон звернувся до Чона До:

- Там, звідки ми родом, історії мають вагу фактів. Якщо селянина держава оголошує музичним віртуозом, то всі вважають за краще називати його маестро. І, по секрету кажучи, з його боку дуже мудрим кроком буде почати грати на піаніно. Для нас історія важливіша за людину. Якщо людина і її історія не пасують одне до одного, то змінитися має саме людина.

Тут доктор Сон випив трохи соку. Він підняв палець, який трохи тремтів.

- А от в Америці історії людей весь час змінюються. Там важлива людина. Словам твоїм вони, може, повірять, а може, і ні, але тобі, Чонові До, - тобі вони повірять.

Доктор Сон підкликав стюардесу.

- Цей чоловік - герой Корейської Народно-Демократичної Республіки, йому необхідний сік.

Коли вона побігла по сік, він сказав:

- Ба як?

Потім похитав головою й додав:

- Але спробуй поясни це все в центральному бункері.

Доктор Сон показав униз, маючи на увазі самого Керівника Кім Чен Іра.

Прийшов товариш Бук із портативним холодильником. Вручив його Чонові До.

- Ось тигр, - промовив він.

Усередині лежав шматок м’яса, загорнутий у брудний поліетиленовий пакет. До теплуватого на дотик м’яса прилипли травинки.

Чон До зауважив:

- Може, ще льоду попросити?

Доктор Сон посміхнувся:

- О, американці, уявляю, які вони міни робитимуть.

- Тигр! Уявляєте, що вони скажуть, - засміявся товариш Бук і сказав англійською: - Я б охоче, але я їв тигра на обід.

- Як апетитно! - докинув доктор Сон. - Шкода, що я на леопардовій дієті.

Товариш Бук сказав:

- Чекайте, ще міністра підключимо.

- Міністр хотів би приготувати це особисто, так? - уточнив доктор Сон. - Міністр наполягає, що всі американці повинні долучитися, так?

Чон До подивився на холодильник, на якому був зображений червоний хрест. Він такий бачив і раніше: у подібних возили кров до Пхеньяна.

- Про американців треба знати передусім дві речі, - сказав доктор Сон. - По-перше, вони швидко метикують, по-друге, над усім замислюються. Треба загадати їм загадку, щоб переспрямувати їхні думки. По-перше, ми показуємо їм міністра. По-друге, нам потрібно, щоб вони відчували свою моральну перевагу. Вони без цього не вміють вести переговори. У них все завжди починається з розмов про права та свободи людини й таке інше. Але тигр це все змінює. Вони вжахнуться, що ми можемо спокійно їсти рідкісну тварину, і одразу відчують себе на висоті. Тоді можна буде швидко перейти до справи.

- Прошу, сенаторе, дозвольте передати вам страву, - промовив товариш Бук англійською.

- Так, сенаторе, - додав доктор Сон. - Вам потрібна добавка!

Вони сміялися, доки не побачили обличчя Чона До.

- Ти ж розумієш, - сказав доктор Сон, - що в цьому холодильнику проста яловичина. Тигр - тільки історія, легенда. Тож ми насправді пригощаємо їх легендою.

- А що буде, як вони це з’їдять? - спитав Чон До. - Якщо вони повірять, що це м’ясо тигра, а з ввічливості його їстимуть і відчують себе морально нижчими. Це не позначиться на ході переговорів?

Товариш Бук подивився на доктора, чекаючи, що він скаже.

- Якщо американці прислухаються до своїх відчуттів і не втрачають голову, - мовив доктор Сон, - то ніякими байками про тигра їх не одуриш. Вони ж на смак відчують, що це яловичина. А якщо американці просто граються, якщо не планують розібратись у фактах і вести серйозні переговори, то відчують смак тигрятини.

- Ви гадаєте, якщо вони повірять в історію з тигром, - поцікавився Чон До, - то повірять і в мою?

Доктор Сон знизав плечима.

- Ну, твою, звичайно, важче буде розжувати, - мовив він.

Один із молодих людей із команди забезпечення товариша Бука приніс три однакові годинники. Товариш Бук узяв їх.