Новачки зустріли останню репліку дружним реготом.
Перехід із однієї зони до іншої, пояснював Джонс, залежить від набраних балів. Кожен хлопець починає місяць зі сто двадцятьма балами в активі, одначе для того, щоб піднятися на наступний щабель, необхідно мати сто тридцять. Заробити бали можна за виконання певних обов’язків і чемну поведінку. За непослух або неприйнятні вчинки бали віднімаються. Знімати бали мають право члени персоналу і хлопці з Зони-4.
Якщо котрийсь із них гукне порушникові «Гей!», той втратить один бал. Якщо прозвучить «Гей, охолонь!», це вже буде мінус два бали. Фраза «Гей, охолонь у ліжку!» означає, що на додачу до втрати двох балів порушник повинен буде ще й дві години простирчати в ліжку. Якщо він самовільно покине ліжко і хтось гукне йому «Гей, охолонь у ліжку! Гей, охолонь!», то в нього відмінусовується три бали. А якщо раптом пролунає команда «Гей, охолонь в окружній!», то це коштуватиме аж чотирьох балів і вгамовуватися такий порушник буде в камері окружної в’язниці.
Томмі мало не знудило від цієї маячні.
У колонії завжди є чим зайнятися, провадив своє Чарлі Джонс. Він висловив сподівання, що хлопці не шкодуватимуть часу на суспільно корисну працю і поводитимуться пристойно.
— А для тих із вас, хто вважає, буцімто він занадто розумний і крутий, аби тут бути, й надумається втікати, — застеріг Джонс, — штат Огайо припас особливу місцинку. Корекційну інституцію Центрального Огайо, скорочено — КІЦО [19] В оригіналі — TICO (Training Institution of Central Ohio). Виправний заклад максимально суворого режиму для неповнолітніх. Мав надзвичайно лиху славу. Вже багато років як закритий.
. Потрапивши до КІЦО, ви гірко пошкодуєте, бо порівняно з ними в нас тут справжній курорт, їй-богу. Що ж, гаразд. А тепер марш отримувати на складі постільну білизну. Після цього можете піти й перехопити що-небудь у їдальні.
Увечері Томмі сидів на ліжку, міркуючи, хто втягнув його в цю халепу і за що він опинився в такому місці. Усі ці бали, правила й зони були йому по цимбалах. Він збирався вшитися звідсіля за першої слушної нагоди. Томмі не знав, де тут вихід, адже при в’їзді на територію виправного закладу на сцені був не він. Однак він не зауважив ані мурів, ані колючого дроту по периметру — тільки ліс. Дати звідси драла буде раз плюнути.
Коли Томмі проминав їдальню, до його ніздрів долетіли апетитні пахощі. Втікати натщесерце? Нема дурних!
Серед новачків у Зоні-1 був дрібний хлопчина в окулярах, якому на вигляд було не більше чотирнадцяти-п’ятнадцяти років. Томмі помітив його ще в черзі за спальним причандаллям і подумав, що такого, либонь, будь-яким вітерцем здмухне. Хлопчик аж вгинався під вагою матраца й постільної білизни. Раптом якийсь патлатий здоровань із м’язами, мов у штангіста, зробив йому підсічку. Малий спритно піднявся з підлоги й у відповідь так буцнув здорованя головою в живіт, що той нерухомо звалився. Кремезний мугир сторопіло вирячився на курдуплика, який стояв над ним, стиснувши дрібні кулачки.
— Ти догрався, вилупку миршавий, — процідив він. — Гей!
— Запхни те «гей» собі в дупу! — відгукнувся хлопчина.
— Гей, охолонь! — гаркнув здоровань, піднімаючись і обтріпуючись.
У малого в очах бриніли сльози.
— Ну ж бо, бийся, тупе одоробло!
— Гей, охолонь у ліжку!
Інший хлопець, кістлявий, але вищий і на два-три роки старший за малого, відтягнув його геть.
— Облиш його, Тоні, — сказав він. — Ти вже й так втратив два бали. Та ще й дві години доведеться скніти в ліжку.
Тоні опанував себе й підняв матрац.
— Нічого, Ґорді. Мені однаково їсти не хотілось.
У їдальні Томмі жував мовчки. Харчі були те що треба, проте це місце почало його непокоїти. Якщо старші тут могли безкарно причепитися до будь-кого й забрати бали, то йому слід бути вкрай обачним і не лізти на рожен.
Повернувшись до гуртожитку, Томмі виявив, що вони з худим хлопцем на ім’я Ґорді спатимуть на сусідніх ліжках. Цей Ґорді приніс частину своєї вечері куценькому товаришеві. Вони сиділи і про щось балакали.
Томмі опустився на ліжко й потай за ними спостерігав. Він знав, що їсти в гуртожитку заборонено. Зненацька краєм ока він помітив, що на порозі з’явився той самий м’язистий хлоп.
— Шухер, — прошепотів Томмі. — Преться той дебелий мерзотник.
Малий, якого звали Тоні, притьмом засунув тарілку під ліжко і прийняв невимушену позу. Переконавшись у тому, що все гаразд і покараний не вставав із ліжка, здоровань пішов.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу