Станіслав Стеценко - Війни художників

Його останні слова потонули у бурхливих оплесках і вигуках «Да здравствует товарищ Сталин!» і «Хайль Гітлер!»

— Добре говорить геносе Герасимов! — зауважив доктор Клейст, і собі прокричавши «Хайль Гітлер!» — Як на мене, не гірше за доктора Геббельса. Правда, геносе Шютте?

Шютте із задоволенням погодився. Офіціант підійшов до них із тацею, на якій стояли бокали з червоним вином. Вони поміняли спорожнілі бокали на повні, цокнулися з Гущенком і випили по ковтку.

— Що це за вино? — зацікавлено запитав Клейст, смакуючи терпку рідину.

— «Кіндзмараулі», — відповів Гущенко, — улюблене вино товариша Сталіна. Тепер його і «Советское шампанское» подають майже на всіх прийомах.

— «Кінздма… кіндзма…», що означає ця назва? — Шютте облишив спроби вимовити слово.

— Кіндзмараулі — так називається сорт винограду, з якого зроблене це вино.

— Здається, це не російське слово? — запитав Клейст.

— Ні — грузинське. Сталін за національністю грузин, — пояснив Гущенко.

Тим часом до них підійшла дружина Гущенка — Марія — теж із бокалом вина. Марія була високою гарною брюнеткою у досить відвертій сукні. Вона посміхнулася і привіталася з Клейстом і Шютте, з якими була знайома. Обидва поцілували їй руку, вона з посмішкою на вустах вислухала протокольні компліменти.

— Фрау Гущенко, як ви оцінюєте виступ геносе Герасимова? — звернувся до неї доктор Шютте.

— Мені здається, він виступив дуже добре, — відповіла Марія Гущенко німецькою. Вона теж прожила кілька років у Німеччині. Там і познайомилася з чоловіком. Нахилилася Гущенкові до вуха, прошепотіла:

— У мене перекрутилася шлейка на бюстгальтері й жахливо тисне. Вона розітре мені плече до крові.

Гущенко ледь помітно скривився. Шепнув у відповідь:

— Та клята модистка все ж напартачила. Це точно не Париж! Піди у вбиральню, хоча ні, зараз я покладу тобі руку на плече і спробую поправити…

Але Гущенко не встиг нічого зробити. До них разом з Берією підійшов голова Спілки московських художників Герасимов. За Берією йшли його заступник Меркулов і помічник Саркісов.

— Це і є геносе Клейст — керівник німецької делегації й представник імперського міністра Ріббентропа, а це — товариш Гущенко, головний організатор цього зібрання, — запопадливо зазираючи в обличчя Берії, сказав Герасимов.

— Здрастуйте, геносе Клейст, здрастуйте, товаришу Гущенко! — поблискуючи пенсне, Берія обом потиснув руки. Гущенко відзначив, що рука у Берії маленька, холодна і слабка. Відчуття було, наче торкнувся до дохлої риби.

— Я слідкую за вашою творчістю, — сказав Берія Гущенкові з дуже помітним грузинським акцентом, зміряв зацікавленим поглядом з голови до ніг його дружину і пішов далі. Свита поквапилася слідом. Марія помітила цей безцеремонний погляд. Знітилася й опустила очі.

— Герасимов, хто ця жінка, що стояла поряд із Гущенком? — запитав Берія через плече Герасимова, який запопадливо дріботів слідом, представляючи всесильному наркому учасників зібрання.

— Це його дружина, товаришу Берія, — пояснив той.

Очі Берії загорілися:

— Добре, ми затверджуємо його керівником делегації. Делегації, яка поїде в Німеччину. Все, — Берія, а за ним «сині кашкети» пішли до виходу. — Нехай готується і виїжджає швидко, настільки, наскільки це можливо.

— Навіщо така поквапливість, треба ж як слід усе приготувати, Лаврентію Павловичу, — насмілився заперечити Герасимов.

— Я сказав — швидко, — з вуст Берії це прозвучало як «не твого розуму справа». — Буде готувати ґрунт для приїзду основної делегації.

Виходячи, Берія озирнувся і ще раз окинув поглядом дружину Гущенка.

— Герасимов, ти залишайся. Саркісов зі мною, — сказав Берія і кивком голови запросив Саркісова сісти разом із собою до урядового ЗІСу.

Скло, що відгороджувало салон від водія, піднялося.

— Мене зацікавила та дружина художника. У нього непоганий смак. Треба швидко відправити його в Німеччину, а потім познайомитися з нею трохи ближче. Дуже близько! Ти все зрозумів?

— Так точно! — кивнув Саркісов.

— Придивись за нею. Привезеш її, коли я скажу. На хвоста художнику — наших людей, щоб до від’їзду він був постійно під наглядом. Установити його зв’язки, з ким зустрічається, які веде розмови. Чи не шкодує за закордонним життям. На думку Меркулова, це цілком перевірений старий кадр. Але я не вірю старим кадрам, — відрізав Берія. — А поки цей Гущенко ще поруч зі своєю брюнеткою, треба розібратися із блондинкою — секретаркою Герасимова.