Джордж Оруэлл - У злиднях Парижа і Лондона

Панове, пані!

Боже мій.

Вагітні.

Очевидно.

Як!

Тут — Усе йде на краще, мій друже.

Геть буржуїв!

Мій патроне.

Популярний у Британії з 1920-х рр. засіб для миття посуду.

Неперевершеним.

Нервовий зрив.

1 англійська пінта — 0,57 л.

Ох, мій любий пане.

Тут — сварки.

«Жовтяками» — членами «жовтих» профспілок, тобто тих, що співпрацюють з роботодавцями.

Тсс, увага! Француз!

Тут — знічев'я.

1 стоун — 6,35 кг.

Див. прим. 2 на сторінці 194.

Курортне місто на півночі Франції.

Катон Старший, Марк Порцій Катон — римський політичний діяч і письменник, III —II ст. до н.е.

І бачать хліб лише у вікнах крамниць.

Тут — успішними.

Дуже надійною.

Відомий англійський скнара XVIII століття, що став уособленням надмірної ощадливості.

Тут — стривай.

Але, в такому разі.

Заради Христа!

Ла-Манш.

Кабан — шилінґ.

Келих червоного.

Цікавий загальновідомий факт: клопи значно поширеніші у південній, ніж у північній частині Лондона. З невідомої причини вони досі масово не розселилися на іншому березі (прим. авт.).

Нап (від «Наполеон») — картярська гра.

«I'm a chap what's done wrong by my parents» — народна пісня, зперше записана у XIX ст.

Морських равликів.

Район у Східному Лондоні.

«What Will We Do with a Drunken Sailor?» — відома народна морська пісня у жанрі «шанті» (від фр. «chanter» — співати), яка стала особливо популярною в XX столітті.

1 унція — 28,35 г.

Більшість міст, де Орвелл зупиняється в тимчасових притулках, — вигадані.

Популярні з часів Першої світової війни консерви.

«Цвяхами» (spikes) називалися тимчасові притулки при будинках праці, куди на день (у вихідні — на два) приймали волоцюг. У таких притулках годували, давали можливість помитися й іноді змушували працювати. Щодо походження назви «цвях» існують різні версії: або від цвяхів, якими в будинках праці розплітали старі мотузки, або від шпилів, що прикрашали будівлю притулку, або від цвяха, на який наколювали талони під час реєстрації, тощо.

«Onward, Christian Soldiers» — релігійний гімн, написаний преподобним Сайбіном Баринґ-Гоулдом у XIX столітті, найпопулярніший гімн в Армії спасіння.

Будинки праці з'явилися в Англії та Вельсі у XVII столітті. Їхнім призначенням було контролювати бідняків і забезпечувати їх мінімальними засобами до існування. Передусім там проживали ті, хто не міг за собою доглянути чи прогодуватися, — літні люди, інваліди, сироти, самотні матері, жебраки тощо. Для працездатних мешканців була примусова робота. В окремі періоди існування будинків праці їхні утриманці дробили каміння, перетирали в порох кістки, заготовляли дрова тощо. За умовами проживання, харчування і дисципліною ці заклади були дуже схожими на в'язниці — наприклад, чоловіків, жінок і дітей селили окремо, змушували носити уніформу, — тому туди зверталися лише бідняки, яким більше не було куди податися. Коли Орвелл 1933 року публікував «У злиднях Парижа і Лондона», систему будинків праці офіційно скасували, але в тій чи тій формі вони проіснували до середини XX століття.

Рідина для дезінфекції.

Падді — зневажливе ім'я, яким британці називають ірландців, скорочена форма від Патрик.

Теологічний трактат Томи Кемпійського.

Зневажлива назва для італійців, іспанців і португальців.

Прийнятий 1824 року акт, що забороняв спати на вулицях і жебракувати під загрозою ув'язнення.

Будинки Роутона — мережа дешевих гуртожитків для робітників, збудована за гроші філантропа лорда Роутона в 1892—1905 рр.