Джулиан Барнс - Історія світу в 10 1/2 розділах

Вона сіла поряд із чоловіком з чаркою віскі й стала чекати, що він скаже.

— Коли я був малим, тато звозив мене в Кітті-Гок. Мені було дванадцять чи тринадцять. Це зробило мене авіатором. Тільки цього я відтоді бажав, мила моя.

— Я знаю, любий, — вона взяла його за руку.

— Я пішов в армію. Літав я добре. Мене перевели до Пакс-Рівер. Я зголосився на проект «Меркурій». Спочатку мене туди не взяли, але я не здавався, і мене все-таки прийняли. Записали на проект «Аполлон». Я пройшов усі тренування. Сів на Місяць.

— Я знаю, любий.

— …і там… там , — продовжив він, стискаючи руку Бетті, немов перед першим освідченням, — Бог звелів мені знайти Ноїв ковчег.

— Угу.

— Я тоді щойно закинув м’яч, знайшов його і зіпхнув у маленький кратер, гадав, чи видно мене в камеру, чи назвали б це фолом, коли б помітили, аж тут до мене заговорив Бог: «Знайди Ноїв ковчег». — Він поглянув на дружину. — Це таке: ось ти дорослий дядько, долетів до самого Місяця, і чого тобі там захотілося? М’ячиком покидатися. Час тобі вже подорослішати, ось що каже мені Бог.

— А наскільки ти певен, що це був саме Бог, любий?

Спайк не зреагував на це питання.

— Я нікому не казав. Я знав, що це була не галюцинація, що справді це чув, але нікому не казав. Може, я не до кінця певен, може, хочу про це забути. І що ж? Того дня, коли я повертаюся до Кітті-Гока, де все почалося багато років тому, саме в цей день повернення я бачу, хай йому, ковчег. «Не забудь, що Я тобі сказав», — певне, це Він хотів до мене донести, правда? Чітко і зрозуміло. Ось що це означає. «Їдь по свою медаль, а Мої слова не забудь!»

Бетті зробила ковток віскі.

— І що ж ти робитимеш, Спайку?

Зазвичай, обговорюючи його кар’єру, вона частіше казала «ми», а не «ти». Тут Спайк був сам по собі.

— Я ще не знаю. Ще не знаю.

Психіатр NASA , до якого прийшла Бетті, майстерно покивав, неначе натякав, що вона мала б розповісти йому щось значно неймовірніше, аби він кинув ручку й визнав, що цей чоловік розгубив клепки і взагалі мішком з-за рогу намаханий. Він кивнув і сказав, що він і його колеги передчували деякі проблеми з адаптацією , адже всі ті люди, які вирушили на Місяць і поглянули звідти на Землю, напевне, відчувають те саме, що й перша людина, яка стала на голову й подивилася на світ з такої перспективи, а це може вплинути на поведінку , а разом зі стресом від польоту й небувалим розголосом, який супроводжує місію, зовсім не має дивувати, що десь стався зсув реальності , але немає підстав і вважати, що цей вплив буде серйозним чи тривалим.

— Ви не відповіли на моє питання.

— А яке ваше питання? — психіатр не зрозумів, що в нього про щось питали.

— Чи мій чоловік… не знаю, яким ви терміном називаєте це, докторе… чи мій чоловік — псих?

Психіатр знову поворушив головою, тільки не у вертикальній, а в горизонтальній площині, й навів приклади омани чуттів , було проглянуто документи щодо Спайка, де всюди він чорним по білому був записаний як баптист , і Бетті здалося, що психіатр більше здивувався б, якби Спайкові не почувся Божий глас на Місяці, а коли вона прямо запитала його: «То чи була в Спайка галюцинація?» — він відказав просто: «А ви як думаєте?» — що, на думку Бетті, не було слушним продовженням бесіди, узагалі виходило, наче вона сама божевільна, що сумнівається в нормальності свого чоловіка. У результаті зустрічі Бетті пішла, відчуваючи, що не допомогла чоловікові, а підвела його; інший результат полягав у тому, що коли через три місяці Спайк подав на звільнення з космічної програми, йому особливо не перешкоджали, адже, за даними психіатра, у Спайка бракувало деяких клепок , з’їхав дах і не всі вдома, і взагалі після особистого досвіду він переконався, буцімто супутник Землі складається з сиру. Тож його перевели на паперову роботу у відділ зв’язків зі ЗМІ, потім — у тренери військово-морських сил, але після року стрибання по сірій пилюці Спайк Тіґґлер був знову в цивільному, і Бетті замислилася, що буває, коли раптом твій грошовий потік пересихає.

А заява Спайка, що він орендував ресторан «Місячний пил» для першої зустрічі, аби зібрати кошти, викликала в Бетті питання, чи не легше закрити «Радість куховарства» й подавати, поки не пізно, на розлучення. Спайк майже рік нічого не робив, окрім того що якось пішов і купив Біблію. Потім він зник на вечір, і вона знайшла його на задньому ґанку з розкритим на колінах Святим Письмом і зверненими до зірок очима. Подруги їй надокучливо співчували: адже, певне, нелегко повернутися звідти й наново звикати до щоденної рутини. Бетті було зрозуміло, що слава Тачдауна-Тіґґлера цілком ще могла протривати кілька років без дозаправки, а також що вона може розраховувати на підтримку (адже фортель, який він викинув на Місяці, прославився не просто як американський, а як недвозначно патріотичний), тільки от вона все одно почувалася зрадженою. Усі ці роки вона робила все, що потрібне для кар’єри Спайка, їздила з ним по всій країні, не завівши справжнього дому, чекала, сподівалася на велику винагороду — і тут, коли оті самі великі круглі долари посипалися з апарата, що ж робить Спайк? Замість підставляти капелюха й ловити, всівся на ґанку і на зірки дивиться. Знайомтеся, мій чоловік — той, що з Біблією і на зірки дивиться. Знайомтеся, мій чоловік із Біблією на колінах, у подертих штанах і з химерним поглядом. Ні, на нього не напали на вулиці, він просто від усього відмовився.