Він спрямував напад люті передовсім на самого себе, сповнений почуття провини й сорому. Але водночас він багато говорив про те, наскільки сильно ненавидить свого брата. Його почуття до Апу згорнулися в такі в’язкі згустки ненависті, що розчинити їх, за його словами, могла лише братова кров, а може, навіть цього не вистачить, може, згодом він матиме потребу періодично срати на паскудну могилу Апу. На сторінках кримінальної хроніки в жовтій пресі він читав про чоловіків, які роками тримали в ув’язненні жінок, і заявив: може, я й міг би так зробити, я закував би його в наручники, заткав рота кляпом, посадив у підвалі біля котла з бойлером і катував би його, коли мені заманеться. У наступні дні після підпалів Петя пішов у запій. А ще він цілком стратив розум.
Перехід.
ІНТЕР’ЄР. ДЕНЬ. КАБІНЕТ НЕРОНА. БУДИНОК ҐОЛДЕНІВ.
НЕРОН ҐОЛДЕН із грізним виразом обличчя стоїть спиною до вікна, а дві ДРАКОНИЦІ чекають на його вказівки.
НЕРОН
Мені потрібен найкращий адвокат із кримінальних справ у Америці. Знайдіть його сьогодні ж і привезіть сюди.
Двері відчиняються, за ними стоїть ВАСИЛІСА ҐОЛДЕН, тримаючи руки на животі. НЕРОН повертається до неї, розлючений через те, що його перебили, але вираз її обличчя втихомирює його.
ВАСИЛІСА
Вже.
Перехід.
22
Весна, з Гудзону зникли останні крижини, і на вихідних на воду висипали радісні вітрила. Посуха в Каліфорнії, Оскари для «Бердмена», зате в Ґотемі — жодного супергероя. Джокер на телебаченні оголосив про намір балотуватися у президенти разом із рештою Загону самогубців. Чинному президентові залишалося ще понад півтора року на посаді, але я вже за ним скучав і ностальгував за минулим, за цими його старими добрими часами — легалізація одностатевих шлюбів, нова поромна переправа до Куби й сім поспіль перемог «Янкіз». Не в змозі дивитися на те, як зеленоволосий кудкудаче свою неймовірну декларацію, я перемкнувся на кримінальні сторінки в газеті й прочитав хроніку вбивств. Бандит убив лікаря в Ель Пасо, а потім застрелився сам. Якийсь чоловік перестріляв своїх сусідів, сім’ю мусульман із Північної Кароліни, посварившись із ними на автостоянці. Чоловік із дружиною з Детройта, штат Мічиган, зізналися, що тортурували свого сина в підвалі. (Формально це не вбивство, але історія гарна, тож бралася в рахубу.) У Тироні, штат Міссурі, терорист відправив на той світ семеро людей, а після них восьмого — самого себе. Також у Міссурі такий собі Джеффрі Л. Вільямс убив двох поліцаїв перед головним поліційним управлінням Ферґюсона. У Норт-Чарлстоні, штат Південна Кароліна, працівник поліції на ім’я Майкл Слейґер застрелив Волтера Скотта, неозброєного чорношкірого чоловіка. За відсутності Бетмена пані Клінтон і сенатор Сандерс запропонували себе як альтернативу Загону самогубців. У ресторані мережі «Твін Пікс» у Вако, штат Техас, — Їжа! Напої! Видовища! — дев’ять осіб загинуло в байкерському побоїщі, а ще вісімнадцятеро опинилося в лікарні. У Техасі й Арканзасі бушували повені й торнадо, сімнадцять людей загинуло, сорок зникло безвісти. А це ж був лише травень.
— Достоєвський знаходив усі свої сюжети, читаючи кримінальну хроніку в газетах, — міркувала вголос Сучітра. — СТУДЕНТ УБИВАЄ ДОМОВЛАСНИЦЮ. Як би це не звучало російською. І маєш! «Злочин і кара».
Ми споживали сніданок — мак’ято домашнього приготування й круапончики, по які ми відстояли чергу на Спринґ-стріт о пів на шосту ранку — сидячи за столиком у заскленому кутку, що виходив на південний бік, на порт, і на західний — на річку. Мені спало на думку: я щасливий, що знайшов людину, яка може дати мені радість, або ж вона дозволила мені себе знайти. Що, вірогідно, також означало, що я ніколи не зможу розповісти їй правду про дитину; а це, своєю чергою, означало, що Василіса Ґолден тримає мене в кулаці, а я ніколи не зможу звільнитися. Це правда: відкривши таємницю, Василіса не тільки знищила б мій найкращий шанс на щасливе життя, але й зруйнувала би власну стратегію. Та вона, певно, була така впевнена в собі, що це не бралося до уваги. Вона ж викрутилася з драматичної ситуації — тієї інтрижки з фітнес-тренеркою Машею, скажете ні? А Нерон із кожним днем усе старішав і дедалі більше не хотів жити й помирати на самоті… Я відігнав такі думки, усвідомлюючи, що впадаю в параною. Василіса нічого не скаже. А тим часом, наминаючи круапончик і читаючи кінорецензії в «Санді Таймз», я був вдоволений і насолоджувався тим, що Сучітра думала вголос, як вона полюбляла під час тих рідкісних моментів спокою в її невпинному графіку. Після цих недільних мозкових штурмів, що розганяли її мозок, дозволяли йому вільно перескакувати від однієї теми до іншої, вона часто придумувала нові проєкти, за які планувала взятися.
Читать дальше