Але одна група людей трималася осторонь; поки грала музика, западала темрява й наростала веселість, вони, здавалося, збивалися в дедалі тіснішу купку, ніби кажучи: не підходьте, тримайтеся на віддалі, ми не з вами. Це були чоловіки з прилизаним волоссям, дещо задовгим на потилиці, кількаденною щетиною, збентеженими рухами, одягнені в недопасовані смокінги, з рукавів яких занадто виставали манжети білих сорочок — чоловіки без жінок, що цідили воду, або шипучку, або зовсім нічого, шаркали ногами й посилено диміли цигарками, і зненацька я подумав: можливо, інтуїція повела мене в напрямку «Хрещеного батька» не лише через те, що я занадто багато дивився цю трилогію, можливо, у цьому справді щось було, бо ці люди скидалися на прошаків, що відвідали дона в знаменний для нього день, аби могти поцілувати його перстень. Або ж (тепер мотив гангстерського фільму справді відносив мене вбік) вони виглядали так, начебто мали зі собою зброю. Я прокрутив у голові сцену: пістолети, зненацька вихоплені з відстовбурчених внутрішніх кишень не найкраще пошитих смокінгів, кров, що збризкує день шлюбу трагедією.
Нічого подібного не сталося. Ці добродії, як нас поінформовано, представляли готельний бізнес і були діловими партнерами пана Ґолдена. Це все одно, якби нам повідомили, що вони торгують оливковою олією: може, й правда, але не виключено, що не вся.
Найстарший із синів нареченого стояв біля сервірувального столика під золотою скатертиною, де таці з фуршетними наїдками чекали на зголоднілих гостей, і методично пробирався через стос сосисок у тісті. Мені сяйнула одна думка.
— Слухай, Петю, — заговорив я, намагаючись підібрати якомога буденнішу інтонацію, — а що тобі відомо про аферу зі спектром мереж 2 G?
Його обличчям пробігли брижі сум’яття — можливо, через те, що слово «спектр» відразу викликало в ньому інші асоціації, а можливо, через те, що його надзвичайна пам’ять і правдомовний інстинкт зійшлися на герць зі складеною Ґолденами присягою про збереження таємниці. Нарешті він вирішив, що на відповідь присяга не поширюється і в ній нема нічого забороненого.
— Телекомунікаційна махінація, — пояснив він. — Назвати тобі список замішаних компаній? «Адоніс», «Наган», «Аска», «Волґа», «Азур», «Гадсон», «Юнітех», «Луп», «Датаком», «Телелінк», «Свон», «Альянс», «Ідея», «Спайс», «Ес Тел», «Тата». Треба додати, що 2008 року «Теленор» викупив контрольний пакет акції телекомунікаційної компанії з групи «Юнітех» і тепер має в розпорядженні двадцять дві ліцензії під назвою «Юнінор». «Датаком» діє під назвою «Відеокон». Російська компанія «Система» є мажоритарним акціонером «Телелінку» і змінює назву, під якою функціонує, на МТС. «Свон» первісно був дочірньою компанією групи «Рілаєнс». «Ідея» викупила «Спайс». «Бахрейн Телекомунікейшнз» і «Сахара Ґруп» мають значні частки у «Ес Тел». А тим часом справа про захист суспільних інтересів перебуває у провадженні й невдовзі дійде до Верховного суду. Очікується, що принаймні одному міністру й кільком директорам корпорацій буде загрожувати серйозний термін ув’язнення. П’ять мегагерців у спектрі мереж 2 G оцінюють на…
— Я помітив, — перебив я, — що ти не згадав ані «Іґл», ані «Фербунден Екстратех», ані «Муртасін».
— Я просто перераховував назви фірм, які фігурували в контексті скандалу, — пояснив він. — Ті корпорації, які ти згадав, не були звинувачені в жодних махінаціях, і проти них не порушено жодної справи. Чи ти задумав написати сценарій фільму про дійсно подиву гідне і неминуче заплямоване корупцією розростання мобільного зв’язку в тій далекій країні? Якщо так, ти неодмінно мусиш зіграти в ньому головну роль. Бо знаєш, Рене, ти такий красунчик, ти справді маєш стати кінозіркою.
Це в нього було щось нове того літа. Нещодавно Петя вбив собі в голову, усупереч свідченню всіх очей, окрім власних, що я — найвродливіший чоловік на планеті. Спочатку він заявив, що я «симпатичніший від Тома Круза», потім я став «набагато красивішим від Бреда Пітта», а тепер був «у сто разів ефектнішим від Джорджа Клуні». Sic transit gloria [23] Так проминає слава ( лат. ).
, Томе, Бреде, Джордже, подумав я. Петя не виражав таким чином гомосексуальних пристрастей. Він просто висловлював те, що бачив, як завжди, і єдине, що я міг зробити, — це подякувати йому.
— Щось на зразок того, — відповів я. — Але не думаю, що там для мене знайдеться якась роль.
— Що за неподобство, — обурився він. — Негайно впиши її в сценарій. Велику роль. Героя-коханця. Ти такий сексапільний, Рене. Я серйозно кажу. Ти просто секс-бомба.
Читать дальше