Ахмед Рушди - Золотий дім

Що-що, питаю.

Чи ти лесбійка, питає Спеціалістка.

Я ще не змінюю статі й живу з гетеросексуальною жінкою, кажу їй.

По-перше, ми тут не обговорюємо сексуальності твоєї коханки, яка також може бути складною, а ти можеш її спрощувати, бо так тобі зручніше, але ми не про це. А по-друге, питання стосується не того, що ти робиш, а того, ким ти є. Тут різниця така, як між твердженнями «Я працюю кухарем у піцерії» і «Я люблю смачно поїсти».

Ну ви й чудна, кажу Спеціалістці.

Не я тут пацієнтка, відповідає вона.

Як я можу бути лесбійкою, протестую, це фізично неможливо.

Чому.

З очевидних причин.

Тоді два питання. Перше: тебе коли-небудь приваблювали лесбійки? Жінки, яка воліють кохатися з іншими жінками?

Щось там бувало, кажу. Раз чи два. Тільки мені годі було за ними ганятися.

Чому.

З очевидних причин. Вони б не захотіли зі мною переспати.

Чому.

Ой, ну годі вже.

Дуже добре. Наступне питання. Хто така жінка?

Це чудернацьке запитання, від якого я раптом почуваюся страшенно чужо. Не можу уявити собі, щоб таке запитання поставили в більшості країн світу. Що, американці вже не можуть у цьому розібратися? Ви мене ще про туалети будете питати? Нагадаєте мені про заборону «Монологів вагіни» в коледжі Маунт-Голіок?

Чи не є це щось, у чому ти не можеш розібратися.

Я знаю, хто така жінка. Просто не знаю, чи я жінка. Або чи хочу нею бути. Або — чи маю відвагу нею стати. Я дуже боюся, що мені бракує такої відваги. Я взагалі дуже сильно боюся.

Чого ти боїшся.

Беззахисності зміни. Її драматичності, радикальності перемін, їх жахливої помітності. Людських поглядів. Людських оцінок. Уколів. Операції. Передовсім операції. Це ж природно, правда?

Я не знаю, що означає це слово — природно. Цим словом стільки зловживали, що краще його тепер не вживати. Іншим таким словом є стать.

Я живу з одною людиною, яка б із вами погодилася.

Дозволь я запропоную тобі одне речення: «Не існує чогось такого, як жіноче тіло».

Цим ви, звичайно ж, не збираєтеся ствердити, що не існує чогось такого, як жіноче тіло. Бо жінки існують, цього не можна заперечити, існують також тіла, це також об’єктивна правда, і одне міститься в іншому. А отже…

Ти вловлюєш мою думку, хоч і ставиш її під сумнів. Ми існуємо, так само існують наші тіла, і ми в них живемо, але вони нас ані не визначають, ані не обмежують.

І отак ми приходимо до проблеми душа — тіло. Ви пропонуєте, щоб ми відкинули ідею існування однієї об’єднувальної реальності, субстанції чи сутності й відтак неможливості розділення душі й тіла. Це монізм, і вам він не подобається? Вам більше до душі Декарт із його дуалізмом. Але в такому разі невже жінка, чи навіть особа жіночої статі — це лише категорія розуму? Невже вона позбавлена тілесності? І невже ця нематеріальна статева ідентичність, це безплотне щось, що існує поза тілом, не здатне змінюватися, бо з огляду на свою матеріальність воно повинно бути таким же мінливим, як дим, як вітер? Чи ми перебуваємо на релігійній, а може, аристотелівській території, де статева ідентичність, так само як розум, є властивістю душі? Мені доводилося трохи читати про це. Тільки збагнути це все не так легко.

Я сформулюю це просто. Народження з жіночими статевими органами ще не робить тебе жінкою. Народження з чоловічими статевими органами не робить із тебе чоловіка. Хіба що приймаєш таке рішення. Ось пропозиція, на яку я прошу тебе відгукнутися. У вагіні немає нічого визначально жіночого. І ти не виключений з жіночості, якщо маєш чоловічий член. Трансжінка з пенісом залишається жінкою. Ти погоджуєшся з цим чи ні?

Ви маєте на увазі, що я не мушу пройти операцію.

Кастрацію.

Від самого цього слова боляче.

Якщо ти сам цього не обереш.

І знов ми повертаємося до цього обирання.

Можу запропонувати тобі називати це свободою. Можу сказати, що це твоє право.

Я трохи знаюся на обиранні. Я належу до сім’ї, яка обрала шлях перевтілення. Те ім’я, яким ви мене називаєте, — мій вибір. І мій вибір — можливість залишити світ, який мене створив, і перебратися до світу, в якому, можливо, можна створити себе власноруч. Я за те, щоб обирати. Я вже хтось інший, завдяки зробленому колись вибору. Але.

Але.

Якщо я називатиму себе жінкою, але збережу чоловічий орган, і тоді буду серед лесбійок і хотітиму сексу, а вони не захочуть кохатися з людиною, яка має чоловічий орган, то як я можу бути жінкою, якщо мій вибір бути жінкою неприйнятний для інших жінок.