Любко Дереш - Спустошення

Федір розпочинав день з ранкового гоління. Щоранку він закінчував гоління ніжним бальзамом від Nivea Мen — «Extreme comfort». Щоб не бачити цього викриваючого в якомусь сенсі напису — «екстремальний комфорт» — парадоксального, бо начебто дає мужнім чоловікам змогу втішатися один на один м’яким бальзамом після гоління, що підриває в корені саму концепцію мужності — він відвернув від себе флакон етикеткою до стіни. Однак на зворотній стороні флакона той самий вислів «Extreme comfort» — було перекладено ще двома мовами: українською — «Екстремальний комфорт» і казахча — «Экстремалды жайлылық». Щоранку, поки він голився, його погляд знову пробігався незбагненною тюркською формулою чоловічого способу життя, яка поступово стала для нього своєрідним закляттям, міфологемою, що віддзеркалювала суть його тодішнього існування: «Экстремалды жайлылық».

— «Экстремалды жайлылық», — він пробував цю фразу на смак. «Жайлылық» означало «комфорт», проте варто пам’ятати, що цей комфорт — екстремальний.

За кілька тижнів, відколи відбулася історична зустріч Карманова і Гурова, відбулося породження одразу кількох відгалужень «Соми» — було створено Інститут соціо-гуманітарних досліджень як когнітивне ядро майбутньої мережі; закладено основи для розробницького відділення «Соми»; створено відділ глибокого прогнозування. Карманов провів окремо розмови з кожним новим працівником. Старшим серед них було призначено Віктора, який уже сам далі допомагав формувати департаменти нової компанії. Віктор прийшов у офіс «Соми» зі своїм горнятком і ложечкою, по-армійськи прив’язаною ниткою до ручки, і з обов’язками керівника справлявся чудово. Близько дванадцяти нових людей, котрих порекомендував Гуров, і які планували зробити психоінженерну практику своєю професійною діяльністю, підписали угоди з компанією «Сома» і на їхні трудові книжки одразу ж почав зараховуватися новий стаж.

Листопад якнайкраще підходив для початку їхньої діяльності. У ці довгі осінні вечори вони провели кілька стратегічних сесій за участю Карманова і Гурова, на яких було визначено базові принципи роботи «Соми» — починаючи від її прямої ринкової діяльності і закінчуючи визначенням стилю подачі інформації про психоінженерні розробки в мас-медіа. Це були вечори, з яких Федору запам’яталися здебільшого закочені рукави сорочки Карманова і Гурова, велика кількість чайних горняток і головний біль, викликаний світлом від електричних лампочок у кімнаті для нарад. Запам’яталися списані схемами фліп-чарти, гарячі, ледь не до сварок, дискусії, в яких найбільше кричав Слава, а найзапекліше відстоював свою позицію Віктор. Запам’яталися довгі нічні накури у нього на квартирі разом із Віктором, Смирною і Славою — а також, поперемінно, ще деякими психоінженерами, які полюбляли розмови «під димком». Запам’яталося, що Віктор більш за все любить зефір, а потім пряники — і що ці солодощі мають бути в офісі завжди і за будь-яких обставин, інакше Віктор перетворювався на перепончастокрилого демона із закрученими баранячими рогами.

Принциповим стало рішення скерувати головні інвестиції на довершення програми психоінженерних мов. Гуров оцінив, що при інтенсифікації зусиль усіх учасників процесу технологію можна довести до комерційного вигляду впродовж дев’яти місяців — стандартної тривалості циклограми підготовки космонавтів за часів СРСР. Карманов зголосився профінансувати підготовку і виїзну роботу близько ста психоінженерів різного ступеня досвідченості. Планувалося, що буде створено від трьох до п’яти осередків, де відбуватиметься експеримент. Учасники експерименту проживатимуть на закритих територіях — ішлося про відпочинкові бази чи не надто популярні серед туристів котеджі — де зможуть в інтенсивному режимі просуватися у формуванні нового, цілісного типу мови. Десь тоді ж і виникла ідея з Лінгвошоломом — спробувати поєднати візуальні мови з нейроінтерфейсом для комунікації. У час, коли мені випадала вільна хвилина і я міг відсторонитися від процесу, я дивився на всі ці рухи з зачудуванням. Усе виникало так швидко, наче раптом система отримала власний розум і стала самоорганізовуватися. Мені цей рух нагадував побудову мурашника.