Дорж Бату - Франческа. Повелителька траєкторій

— Боже, він на мене дивиться!!!

— Не хвилюйся, бамбіна, він знає, що з тобою краще не зв’язуватись! До того ж він без шолома! — пожартував я.

— Дурень!!! Ха-ха, як смішно!

Жарт явно вдався.

Раптом почувся оксамитовий гуркіт, і прямо над нами пролетів величезний товстий транспортник С-130.

— Віскі, танго, фокстрот? Вежа, що там у вас за вечірка на смузі? — пролунало з динаміка величезної польової радіостанції, що її солдат, який забезпечував полковникові зв’язок, носив у рюкзаку за спиною. Whisky Tango Foxstrot радійною мовою означає WTF ?! тобто «шо за нах?!».

— Вітаю, сто двадцятий! — замість вежі відповів полковник. — У нас тут пес на смузі. Заберіть ешелон 2800, ідіть у стендбай і чекайте вказівку вежі! Гаррі, скільки у вас пального?

— Сер, пального на годину, сер! 2800, прийняв, сер! — було видно, як літак, залишаючи чорний слід, набирає висоту.

До виходу «B» залишалося менше ста футів.

Ми без проблем загнали пса у вузький прохід виходу «B». Бійці охорони заблокували вихід, і пес спокійно дочекався служби контролю. Хлопчик і дівчинка з Animal Control , працівників якої чомусь у всіх фільмах показують бездушними гицлями-душогубами-живодерами, без проблем підманили пса і взяли його на повідець. Щойно клацнув карабін, пес одразу заспокоївся.

Собака виявився дуже лагідним і добродушним, усім лизав руки й несамовито махав хвостом, доволі боляче попадаючи по ногах. На нашийнику висіли бірки з відмітками про щеплення від сказу. До того ж пес був чіпований, тобто власника знайти буде нескладно.

— Чого ж ти втік, братчику? — Вескотт присів перед псом. — Базу мені на вуха поставив. П’ять бортів у повітрі дві години кружляли, генерала з Пентагона через тебе у Спрінґфілд відправив!

Пес винувато махав хвостом і лизав полковникові руки, норовлячи лизнути ще й лице.

— Якщо хазяїн не знайдеться, привезіть його мені назад. Я заплачу всі збори й витрати, — сказав полковник «гицлям», що радісно всміхалися. — Цей типчик тепер має стосунок до моєї бази. Я його не покину!

— Авжеж, полковнику! Якщо хазяїна не знайдемо, то через два тижні карантину він буде у вас на базі! — сказала дівчинка, заповнюючи документи.

Пізніше, коли служба безпеки передивилась відео з усіх камер, з’ясувалося, що пес потрапив на територію авіабази… через головний КПП, коли вночі на територію заїжджала вантажівка. Пес зайшов одразу за нею. Рота охорони банально проспала порушника. На всіх вартових і на начальника охорони буде накладено дисциплінарне стягнення.

Ну завжди як понеділок, так і халепа!

P.S. На другий день знайшли хазяїна пса. Хороша сім’я, обіцяли приводити в гості.

Полковник Вескотт доведений до люті. На нашій базі знову проблеми. Тепер навіть серйозніші, ніж пес на злітній смузі. До командування базою дійшла інформація, що один солдат зазнає дискримінації через свою сексуальну орієнтацію. З того, що мені стало відомо, виходило наступне:

цілих три місяці рядовий Такер зазнавав цькування від товаришів по службі, коли ті дізналися, що він ґей. Вони з нього насміхалися і всіляко його цькували. Не просто смалили непристойні жартики, ні. Це було реальне цькування з погрозами, образами й фізичними діями. Урешті-решт Такер не витримав і подав рапорт на звільнення. А оскільки Такер відмінний спеціаліст з балансування вантажу в транспортних літаках, то цим рапортом впритул зацікавилась Еліс, начальниця відділу персоналу. Масивні окуляри, туга дулька з волосся на голові і чорний костюм — гроза всього особового складу авіабази. Еліс витягла з Такера всю правду. І негайно доповіла Вескотту. Тут слід відзначити, що полковник на своїй авіабазі і духу не терпить двох речей — бійок на території та дискримінації в будь-якому прояві. Полковник скликав все керівництво бази і командирів усіх підрозділів. Чесно, я не знаю, хто і як його там розлютив, але його рик було чути в командному центрі за товстими стінами. І це притому, що нарадча кімната — по той бік коридору.

Сьогодні на щоденній церемонії прапор піднімав рядовий Такер. Після церемонії підняття прапора полковник наказав цілому підрозділу вийти зі строю. Після цього він сказав наступне (я одразу попереджаю, що викинув з його промови половину матюків, інакше текст був би вдвоє довший):

— Маю для вас прикру новину! З нами служать придурки! На нашій доблесній авіабазі, серед справжніх і чесних бійців є кілька недоумків, які ганьблять військову форму! Сьогодні честь підняти прапор випала рядовому Такеру. Ви знаєте, що право підняти прапор я надаю тільки тим, кого хочу особливо відзначити. Це право необхідно заслужити! І рядовий Такер це право заслужив! Він справжній солдат і чудовий спеціаліст. Рядовий Такер приймає, розташовує, балансує і кріпить вантажі в наших транспортниках! Без його знань і майстерності, без його чуття балансу наші транспортні літаки давно б порозбивалися на хер одразу після злету чи після будь-якого різкого маневру! Від нього залежить, чи долетять десятки тонн вантажу до місця призначення і чи залишаться живі екіпаж та люди на землі! А ще рядовий Такер — ґей. Я зазвичай не обговорюю особисте життя своїх підлеглих. Але це особливий випадок, бо це стало причиною, через яку авіабаза ледь не втратила цінного спеціаліста. Рядовий Такер — ґей! Ні, він не ходить на підборах і не носить сукню чи рожеву перуку!