Група солдатів, що стояли позад сержанта Барнса, загиготіла. Полковник побагровів.
— Так, що за сміх, дівчатка?! Я щось смішне, бля, зараз сказав? Закрили пельки і стоїте тихо! За будь-яке порушення дисципліни я каратиму ваших командирів! Здогадайтеся, що ваші командири зроблять з вами?! Сержант Барнс!
— Sir, yes, sir!!!
— Добу позачергової вахти в зоні прийому!
— Sir, yes, sir!!!
— Я продовжу з вашого дозволу! Рядовий Такер носить таку саму форму, як і ви! Він служить під таким самим прапором, як і ви. І він також захищає цю країну, як і всі ми! Чоловіків, дружин, дітей, матерів! Я завжди про це говорю! І ані раса, ні віра, ні переконання, ні інтимне життя, якщо воно, звісно, не пов’язане з насильством над дітьми, чи тваринами, чи іншими людьми, — усе це не може стати на цій базі причиною дискримінації, поки я тут командир! Правило «don’t ask, don’t tell» сім років як скасували. Мій міністр не бачить жодних перешкод для того, щоб представники ЛГБТ зі зброєю в руках захищали нашу країну! Я знаю, що не всі в підрозділі цькували Такера. Більшість стала на його захист. Хтось промовчав. Але це окрема історія. Я міг би розібратися з кожним, хто знущався з товариша, тим більше, що знаю всіх поіменно. Але я зроблю ось як. Увесь підрозділ протягом місяця носитиме на рукаві нашивку з райдужним прапором на знак підтримки рядового Такера. Сара вже замовила такі нашивки на «Амазоні». Крім того, весь підрозділ виконуватиме роботу з очистки й ремонту ангару «С». Дві години понаднормово, після закінчення основної служби! Таким чином хоч ангар закінчимо на два місяці раніше. Хто не згодний, може подати рапорт про звільнення, вказавши причиною незгоду з діями командування. Хто ухилятиметься від виконання наказу, того очікує дисциплінарне стягнення. Усім ясно?
— Sir, yes, sir!!!
— Є заперечення? Запитання?
— А тільки місяць носити, сер?
— Ти особисто носитимеш два місяці!!!
— А рядовий Такер буде з нами чистити ангар «С», сер?
— А він хіба не частина підрозділу? Звісно, що буде! Ви — одна команда! За погану службу караю всіх, за хорошу — заохочую всіх. Ясно?
— Sir, yes, sir!!!
Людство літає в космос уже півстоліття, ми проводимо ювелірні операції з траєкторіями, стиковками, стартами й посадками, а питання задоволення природних фізіологічних потреб досі до кінця не вирішено. Як же це так?!
З тим, як устромляти собі в сраку трубу від порохотяга, ми розібрались. Одне заспокоює — інженери обіцяють вдосконалити девайс, щоб процес дефекації став так само комфортним, як і на Землі. До речі, в сімдесятих роках одні вчені пропонували додавати в їжу магнітний порошок, а в унітаз, замість насоса, ставити сильний магніт — ну, щоб, ви зрозуміли, імітувати гравітацію. Хоч це не вирішує питання з сечею. Словом, тема цікава й нескінченна. Проте в нас є не менш цікаві теми.
Я про секс.
Для ясності одразу скажу: достеменно відомо, що сексом у космосі, крім мух, мишей, ящірок і Г’юстона з мозками екіпажів, ще ніхто не займався.
Американський астрофізик Ніл деҐрассі Тайсон (Neil deGrasse Tyson) два роки тому висунув найпопулярнішу натепер «теорію» («теорію» в лапках, бо її ніхто так і не перевірив). Згідно з нею основна проблема сексу в космосі — третій закон Ньютона. Який стверджує, що «тiла дiють одне на одне з силами, спрямованими вздовж однієї прямої, рівними за модулем i протилежними за напрямком». Тобто будь-який фізичний контакт з партнером змусить його тіло прискорено рухатися в заданому напрямку, поки воно не вдариться об стінку космічного корабля.
Такої самої думки дотримується й біолог Атена Андреадіс (Athena Andreadis) з Массачусетського університету: «Займатися сексом у невагомості надзвичайно важко, оскільки немає ніякого зчеплення і до того ж ти постійно стикаєшся зі стінами. Через силу фрикцій партнери відштовхуватимуться одне від одного. Тому, на мою думку, статевий акт можливий тільки із застосуванням допоміжних матеріалів», — пояснювала Атена британській газеті «Daily Mail».
Ну, ви зрозуміли — зв’язування, наручники з рожевим пушком, кляп, щоб Г’юстон не почув…
1992 року вчителька з Істона в Массачусетсі запропонувала конструкцію з еластичних ременів, розповідав Джонатан Марґоліс (Jonathan Margolis) у своїй роботі «The Intimate History of the Orgasm». Ці ремені повинні були б уможливити статевий акт у невагомості. Чомусь мені здається, що ці ремені повинні бути обов’язково чорні і з металевими шипами. Дуже цікава вчителька, скажу я вам.
Читать дальше