Дорж Бату - Франческа. Володарка офіцерського житона

Це природно. І це називається «підставити плече». Ніхто нас не примушує. Це не обов’язкова робота, і якщо ми її не будемо робити, нас не виженуть і заробітної платні точно не уріжуть.

Але волонтерство не звільняє нас від основної роботи. Це означає, що ми повинні працювати вдвоє тяжче і вдвоє швидше. А тут іще Франческа. Мало їй того навантаження, то вона придумала для нас нове.

— Джорджіо, по п’ятницях ми будемо по дві-три години волонтерити в нашому музеї. Я тебе записала!

— Ну Франческо! Взагалі чудово! А мене ти спитала?!

— А чого тебе питати?

— У нас свобода й демократія!

— У нас франческократія і франческоцентризм!

І хоч нас не взяли в пекло, ми теж тут волонтери. Не знаю, може, це пафосно виглядає, але ми теж відчуваємо дотичність до біди. І наше волонтерство дає нам зрозуміти, що біда близько. Вона зачепила кожного. І грішми, що їх ми всі здавали для потерпілих, і роботою, яку ми робимо тут, поки основні сили вилетіли в зону лиха.

Тисячі українських волонтерів працюють на Донбасі і в інших регіонах. Таким волонтерам я особисто хочу вклонитися й сказати «дякую».

Я тільки тепер зрозумів, яку титанічну роботу вони роблять, відмовивши собі в можливості будувати власну кар’єру та відпочивати. І знаєте чому? Мені здається, що вони відчули — «біда поряд». А хтось відчує біду тільки тоді, коли вона фізично постукає в його оселю.

Але тоді, на превеликий жаль, буде надто пізно.

Ми збиралися зранку на плацу і обмінювалися трагічними новинами з Лас-Веґаса [17] 1 жовтня 2018 року Стівен Паддок із 32 поверху готельно-розважального комплексу Мандалай-Бей, що на бульварі Лас-Веґас-Стріп у Лас-Веґасі, штат Невада, обстріляв відвідувачів фестивалю кантрі-музики Route-91 . Внаслідок стрілянини загинуло 58 осіб і 546 осіб було поранено. :

— Двадцять загиблих…

— Понад сто поранених…

— Уже є повідомлення від окружного шерифа про тридцятьох чотирьох загиблих.

— У лікарнях цифра зросла до ста п’ятдесяти осіб, четверо у важкому стані.

— А нападник?

— Застрелили виродка.

Усі були пригнічені.

Ми вишикувалися на плацу у звичні «коробки» — і військові, і цивільні. Біля флагштока з’явився замісник командира, полковник Волтон.

— Наш командир, полковник Вескотт, хоче сказати вам кілька слів! — промовив Волтон у мікрофон і кивнув комусь головою.

— Доброго ранку, солдати, офіцери й цивільний склад! Наскільки, звісно, цей ранок може бути «добрим»! — пролунав із динаміків голос Вескотта. — Ми — я і півтори сотні наших — перебуваємо зараз у Пуерто-Ріко з рятувальною місією. Але сьогодні я не міг не зв’язатися з вами через одну прикру подію, про яку ви вже чули: якийсь покидьок відкрив стрілянину по беззахисним людям. Уявіть собі, ви прийшли на концерт кантрі-музики, а хтось поливає вас зверху кулями! Це жахлива трагедія. І у зв’язку з нею мені є що сказати.

Нам оголосили війну! Цей покидьок Стівен Паддок оголосив нам війну! Я не знаю, хто він. Я не знаю, що саме змусило його взяти гвинтівку і вбити півсотні людей! Це встановлюватиме слідство. Я знаю тільки одне: він узяв гвинтівку і розстріляв цивільних.

У тероризму немає обличчя! Тероризм не носить бороду чи хіджаб. Тероризм не має кольору шкіри. У терористів немає релігії і немає цілі. Немає цілі, крім однієї — вбивати й ненавидіти!

Можливо, Стівен Паддок і мав американське громадянство! Але він не був американцем! Він перестав ним бути, коли зі злочинним наміром узяв у руки зброю!

Це війна, друзі! І вона триває вже давно. Щодня проти нас воюють п’яні й обдовбані покидьки за кермом, озброєні банди на вулицях, злочинні диктаторські уряди, нечистоплотні політики, брехливі журналісти і різного типу релігійні фанатики. Щоб вижити й перемогти, нам треба зосередитися! Зосередитися, як під час оголошення тривоги червоного рівня. Ви чудово пам’ятаєте, як це було після 11 вересня! Ви чудово пам’ятаєте, як це було після Сенді Гук, після Бостона і після «Катріни».

Я прошу вас зберігати спокій, бо найперше завдання ворога — посіяти розбрат і паніку. Зараз різного штибу політичні повії використовуватимуть смерті в Лас-Веґасі у своїх цілях. Одні — щоб заборонити вам тримати в руках зброю, інші — за безконтрольне її розповсюдження. Не будьте такі, як вони! Згуртуйтеся! Не використовуйте смерті у Веґасі для того, щоб потеревенити про теорії змови, «куди дивиться поліція» та для іншої маячні! Поки триває слідство, ми не дізнаємося про справжні причини того, що сталося!