Дорж Бату - Франческа. Володарка офіцерського житона

— Щось таке… — зніяковів Маковскі.

Я відчув себе останньою падлюкою.

— Добре, друже. Дай мені час подумати.

— Думай. А я на чергування, sir ! — Маковскі чомусь приклав руку до козирка, ніби я старший за званням, повернувся на каблуках і вийшов.

Щойно за Маковскі зачинилися двері, зайшла Франческа.

— Що хотів дорогий сержант, охоронець наших душ? — спитала вона, з усього розмаху приземляючись у крісло.

— Це не моя таємниця, — делікатно ухилився я.

— Теж мені таємниця! — пхикнула напарниця. — Питав, як краще під’їхати до Сари?

— А ти як, у біса, знаєш?

— Тут і біса не треба. У нього на лобі написано, що він без тями від МакКарті.

Отак буває. Намагаєшся приховати свої почуття від усіх, самому собі боїшся зізнатись. А тут на тобі! Усі навколо обізнані, в кого ти закоханий, і ні для кого, крім тебе, це не таємниця.

Рівно за п’ятнадцять хвилин до початку зміни двері в наш кабінет відчинились, і до нас вплила граціозна Сара МакКарті. Її балетне минуле завжди давалося взнаки: у м’якості й чіткості рухів, у драматизмі і пристрасності.

— Франческо? — Сара подивилася на мою напарницю крізь опущені вії. — Ми можемо поговорити?

— Я зайвий? — нахабно спитав я, наперед знаючи, про що буде розмова.

— У мене від Джорджіо таємниць немає! — безапеляційно заявила Франческа. — Говори, я слухаю!

Я сховався за монітор.

— Ем… Бачиш… Тут таке діло…

— Маковскі? — не діждалася Франческа.

— Як ти здогадалася? — здивовано вигукнула Сара.

Я за монітором тихенько засміявся.

— У тебе на обличчі написано, — спокійно сказала Франческа. — Теж мені, таємниця. Здивувати мене захотіла. Бабусю свою здивуй!

— Моя бабуся патологоанатом, її нічим не здивуєш! — не залишилася у боргу Сара.

— Чарівна сімейка МакКарті! — гмикнула Франческа.

— Можна подумати… — почав було я, але не встиг — негайно мені у голову полетіла апельсинова шкірка. І як вона встигає так вчасно чистити апельсини?!

— Отже?

— Я відчуваю, що Маковскі хоче запросити мене на побачення… — випалила Сара й зашарілася.

— Полковник уже в минулому? — украй безтактно спитала Франческа й одразу заробила від мене апельсиновою лушпайкою в голову.

— Таке скажеш, — спокійно відповіла Сара. — Я ставлю перед собою реальні цілі.

— Маковскі й справді хоче запросити тебе на побачення, — втрутився я. — Щойно до мене заходив. Радився, як це безпечніше зробити…

— Тобто? — не зрозуміла Сара.

— Ану ж ти його вкусиш?

— Джорджіо!

— Та тихо, жартую. Він хотів, щоб я тебе замість нього запросив на побачення.

— О-о-у! Яка краса! — простогнала Сара. — І ти мене запросиш?

Я відчув себе клоуном, у якого прямо посеред циркового манежу впали штани.

— Саро, — почав я. — Запрошую тебе на побачення!

З рук професора Рассела, що, як завжди, вчасно й несподівано з’явився у дверях, випав контейнер із макаронами й м’ясним фаршем.

— Що тут у вас діється?!

— Я запрошую сержанта МакКарті на побачення, — із кам’яним обличчям сказав я.

Франческа рохнула з-за комп’ютера. Сара гнівно струснула чорним кучерявим волоссям, що стирчало з-під кепі на всі боки. Здебільшого вона збирає його в тугу «дульку» на потилиці, але сьогодні система дала збій, і тепер Сара нагадувала розлючену Медузу Горгону у військовій формі.

— Бозна-що! — буркнув Рассел, піднімаючи свій контейнер. — Добре, що я його вчасно закрив, бо ще б залишився без обіду. І все через вас!

Професор нарешті розігнувся й подивився на мене.

— Що ти сказав?!

— Я запрошую Сару на побачення, — повторив я.

Мені в голову полетіла апельсинова шкірка.

— Джорджіо! Ти?! Чому?!

— Бо сержант Маковскі боїться підійти до сержанта МакКарті й запросити її на побачення. Тому він доручив цю місію мені. Ви думали, я сам із нею піду, чи що?

— Боже, якийсь дитячий садочок. Я ніби знов у middle school вернувся.

—  Middle school і kindergarten — це різні речі! [48] Дванадцятирічна система шкільної освіти США розподіляється на чотири періоди: kindergarten , або підготовчий клас, — від 5–6 років; elementary school , або початкова школа, — від 6 до 12 років; middle school , або середня школа — від 12 до 14; і, нарешті, high school , або старша школа — від 14 до 18 років. Залежно від штату й округу вік може змінюватись. — заперечила Франческа.

Сара сиділа вся червона. Мабуть, уже триста разів пошкодувала, що прийшла до нас зі своєю проблемою, бо ми, як і завжди, зробили з проблеми балаган.