Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

[19] Він також почав слухати курс з міжнародного права: Ludwik Ehrlich, народився 11 квітня 1889 року у Тернополі, помер 31 жовтня 1968 року у Кракові. / [с. 231]

[20] «невисокий, смагляво-блідий»: Says Mother's Ghost Ordered Him to Kill// New York Times. — 1921, 3 червня; Armenian Acquitted for Killing Talaat// New York Times. — 1921, 4 червня. — 1. / [c. 231]

[21] Я обговорював це питання: Lemkin, Totally Unofficial, 20. / [c. 233]

[22] Лемкін повертався до цієї дискусії: Herbert Yahraes, «Не Gave a Name to the World's Most Horrible Crime», Collier's, 3 березня 1951, 28. / [c. 234]

[23] самотню, навіжену, складну, емоційну: Роберт Сілверс, інтерв'ю з автором, 11 грудня 2011 року, Нью-Йорк. / [с. 234]

[24] Ми зустрілися у той самий день: Altug Taner Akgam проти Туреччини (подання № 27520/07), Європейський суд з прав людини, рішення від 25 жовтня 2011 року. / [с. 235]

[25] Замордований у Янівському концтаборі: Янівский концтабір було створено у жовтні 1941 року у північно-західному передмісті Лемберга, неподалік фабрики, яка діяла за адресою вулиця Янівська, 134. Leon Weliczer Wells, The Janowska Road (CreateSpace, 2014). / [c. 236]

[26] був ультранаціоналістом з «роздвоєними» почуттями щодо меншин: Roman Dmowski, народився 9 серпня 1864 року, помер 2 січня 1939 року. / [с. 236]

[27] Ми разом милувалися фотографією: Adam Redzik, Stanislaw Strainski, 1853–1935 (Monografie Instytut Allerhanda, 2012), 54. / [c. 237]

[28] Елегантна, авторитетна, зацікавлена: Баран З. Суспільно-політичні погляди Юліуса Макаревича. Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали п’ятої науково-дослідницької історико-краєзнавчої конференції. 12 листопада 2010. — Lviv: Львівський університет імені Івана Франка, 2011. — С. 188–198. / [с. 237]

[29] Він помер у 1955 році: Juliusz Makarewicz, народився 5 травня 1872 року, помер 20 квітня 1955 року. / [с. 238]

[30] Мій старий дім, монархія: Rot Joseph. The Bust of the Emperor, in Three Novellas. — Overlook Press, 2003. — P. 62. / [c. 243]

[31] Приблизно тоді ж він завершив: Rafael Lemkin and Tadeusz Kochanowski, Criminal Code of the Soviet Republics, in collaboration with Dr Ludwik Dworzad, Magister Zdziław Papierkowski, and Dr Roman Piotrowski, preface by Dr Juliusz Makarewicz (Seminarium of Criminal Law of University of Jan Kasimir in Lwów, 1926). / [c. 243]

[32] Судовий процес над Шварцбардом викликав нову сенсацію: John Cooper, Raphael Lemkin, 16. / [c. 244]

[33] сивобороді євреї: Slayer of Petlura Stirs Paris Court // New York Times. — 1927, 19 жовтня; Paris Jury Acquits Slayer of Petlura, Crowded Court Receives the Verdict with Cheers for France// New York Times. — 1927, 27 жовтня. / [c. 244]

[34] Вони не могли ані виправдати: Lemkin, Totally Unofficial, 21. / [c. 244]

[35] його «кар’єра» у судових установах Варшави: там само / [с. 245]

[36] Він видавав книжки, присвячені радянському кримінальному кодексу. Режим доступу: http://www.preventgenocide.org/lemkin/bibliography.htm. / [с. 245]

[37] Навесні 1933 року: Raphael Lemkin. Acts Constituting a General (Transnational) Danger Considered as Offences Against the Law of Nations. — 1933. Режим доступу: http://www.preventgenocide.org/lemkin/madridi933-english.htm. / [c. 245]

[38] «життя народів»: Vespasian Pella, report to the Third International Congress of Penal Law, Palermo, 1933, cited in Mark Lewis, The Birth of the New Justice: The Internationalization of Crime and Punishment, 1919–1950 (Oxford University Press, 2014), 188, citing Troisieme Congres International de Droit Penal, Palerme, 3–8 avril 1933, Actes du Congres, 737, 918. / [c. 246]

[39] Міністр юстиції: Lemkin, Totally Unofficial, 23. Хоч ім’я Раппапорта і не називалося, саме він відповідає опису Лемкіна про того, хто йому зателефонував. / [с. 246]

[40] Не важко здогадатися: Gazeta Warszawska, 25 жовтня 1933. / [с. 247]

[41] Коли «Нью-Йорк Таймс»: Lemkin, Totally Unofficial, хіі. / [с. 247]

[42] Лемкін намагався видавати: Brown К. The King Is Dead, Long Live the Balkans! Watching the Marseilles Murders of 1934. (delivered at the Sixth Annual World Convention of the Association for the Study of Nationalities, Columbia University, New York, 5–7 April 2001). Режим доступу: http://watson.brown.edu/ffies/watson/imce/research/projects/terrorist_ transformations/The_King_is_Dead.pdf. / [c. 248]

[43] Професор Малкольм Макдермотт: Lemkin, Totally Unofficial, 155. / [c. 248]

[44] Саймон розповів їм: там само, 28. / [с. 249]

[45] Я не розумію: там само, 54. / [с. 250]

[46] Я перечитав поему: Переклад з роз’ясненнями, дивись Charlton Payne, ‘Epic World Citizenship in Goethe’s Hermann und Dorothea’, Goethe Yearbook 16 (2009): 11–28. / [c. 251]

[47] я обов’язково спробую знову: Lemkin, Totally Unofficial, 64. / [с. 254]

[48] «Я все життя буду вам вдячний»: Лемкін — пану директору [особистість невідома], 25 жовтня 1939; розшифрована копія листа, яку надала Елізабет Асбрінк Якобсен. / [с. 255]

[49] Такі речі трапляються: Lemkin, Totally Unofficial, 65. / [с. 255]

[50] зупинився у Ризі: Simon Dubnow. History of the Jews in Russia and Poland: From the Earliest Times Until the Present Day (Jewish Publication Society of America, 1920). / [c. 255]