[57] Левова частка паперів: UGIF було створено розпорядженням уряду режиму Віші 29 листопада 1941 року, управлінням у справах євреїв, аби об’єднати усі єврейські організації в єдине ціле; її було розпущено розпорядженням від 9 серпня 1944 року. / [с. 100]
[58] У лютому 1943 року: Asher Cohen, Persecutions et sauvetages: Juifs et Frangais sous l’occupation et sous Vichy (Cerf, 1993), 403. / [c. 101]
[59] Трохи згодом, влітку того ж року: Raul Hilberg, La destruction des Juifs d’Europe (Gallimard Folio, 2006), 1209-10. / [c. 101]
[60] Там були невикористані листки для нотаток: Американський об’єднаний розподільчий комітет було засновано у 1914 році, він продовжує свою діяльність і нині ( http://www.jdc.org); Національний рух військовополонених і депортованих було створено 12 березня 1944 року і він об’єднав у собі три організації Французького Опору, які вже на той час існували, його очолив Франсуа Міттеран. Дивись Yves Durand, ‘Mouvement national des prisonniers de guerre et déportés’, in Dictionnaire historique de la Résistance, ed. François Marcot (Robert Laffont, 2006); Комітет із захисту євреїв Франції було створено під кінець 1943 року на противагу UGIF. Дивись Anne Grynberg, ‘Juger l’UGIF (1944–1950)?’, in Terres promises: Mélanges offerts à André Kaspi, ed. Hélène Harter et al. (Publications de la Sorbonne, 2009), 509 n8. / [c. 102]
[61] Через багато років, коли вона пила: Це кафе, відкрите у 1927 році, було популярним місцем зустрічі для письменників, художників і співаків, серед яких були Пікассо, Симона де Бовуар і Жан-Поль Сартр. / [с. 104]
[б2] Позаду Флюре: Nancy Mitford, Love in a Cold Climate (Hamish Hamilton, 1949). / [c. 106]
[63] Серед страчених: Організація Вільних стрільців і партизанів Робочої сили еміграції була створена у 1941 році. Дивись Stéphane Courtois, Denis Peschanski, and Adam Rayski, Le sang de l’étranger: Les immigrés de la MOI dans la Résistance (Fayard, 1989). Розгляд судової справи проти двадцяти трьох членів організації перед німецьким військовим трибуналом розпочався 15 лютого 1944 року у готелі «Континенталь». / [с. 106]
[64] «Цими діями завжди керують іноземці»: З цим плакатом (титульна сторона і зворот) можна ознайомитись за веб-адресою: http://fr.wikipedia.0rg/wiki/Affiche_r0uge#/media/File:Affiche_r0uge.jpg. / [с. 107]
[65] Я бажаю усім щастя: «Bonheur à tous, Bonheur à ceux qui vont survivre, Je meurs sans haine en moi pour le peuple allemande, Adieu la peine et le plaisir, Adieu les roses, Adieu la vie adieu la lumière et le vent». / [c. 107]
[66] «Поки немає жодних поганих новин»: Макс Купферман — Леонові Бухгольцу, 9 травня 1945 року, у базі документів. / [с. 109]
[67] Леон, імовірно, знав одного з них: Робер Фалько, французький юрист, народився 26 лютого 1882 року, помер 14 січня 1960 року. Його докторська дисертація, над якою він завершив працювати у 1907 році, була присвячена «обов’язкам і правам відвідувачів театру». / [с. 109]
[68] «Якщо у майбутньому»: Borel Robert. Le crime de genocide principe nouveau de droit intemational// Le Monde. — 1945, 5 грудня. / [c. 110]
[1] «Окрема людська істота»: Hersch Lauterpacht, «The Law of Nations, the Law of Nature, and the Rights of Man» (1943), in Problems of Peace and War, ed. British Institute of International and Comparative Law, Transactions of the Grotius Society 29 (Oceana Publications, 1962), 31. / [c. 113]
[2] «розважливості і знань»: Elihu Lauterpacht, The Life of Hersch Lauterpacht (Cambridge University Press, 2010), 272. / [c. 115]
[3] Свідоцтво про народження, знайдене: Головний архів історичних актів у Варшаві. / [с. 116]
[4] На сімейному фото: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, opposite p. 372. / [c. 116]
[5] Лаутерпахт покинув Жолкєв: там само, 19. / [с. 119]
[6] Того року на Епсомському дербі: «Lemberg’s Derby», Wanganui Chronicle, 14 липня 1910, 2. / [c. 119]
[7] Буффало Білл Коуді: Charles Eldridge Griffen, Four Years in Europe with Buffalo Bill (University of Nebraska Press, 2010), xviii. / [c. 120]
[8] «поява представниці слабкої статі»: Wittlin, City of Lions, 32, 26. / [c. 121]
[9] «відступають у цілковитому безладі»: Lemberg Battle Terrific// New York Times —1914, 4 вересня. — 3. / [c. 121]
[10] «невеличкі придорожні доми молитви»: Russians Grip Galicia// New York Times. — 1915, 18 січня. / [c. 121]
[11] «вибух дикої радості»: Great Jubilation over Lemberg’s Fall// New York Times. — 24 червня, 1915. / [c. 121]
[12] «не помічаючи» звуків: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 20. / [c. 121]
[13] «феноменальний слух і музичну пам’ять»: там само, 19. / [с. 122]
[14] Ми зібрали майже повний набір документів: Державний архів Львівської області, фонд 26, список 15, справа 171, 206 (1915-16, зима); справа 170 (1915-16, літо); справа 172, с. 151 (1916-17, зима); справа 173 (1917-18, зима); справа 176, с. 706 (1917-18, літо); справа 178, с. 254 (1918-19, зима). / [с. 124]
[15] Серед перших викладачів: Manfred Kridl and Olga SchererVirski, A Survey of Polish Literature and Culture (Columbia University Press, 1956), 3. / [c. 124]
Читать дальше