Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

[24] Австрійський канцлер Енгельберт Дольфус: Howard Sachar, The Assassination of Europe, 1918–1942: A Political History (University of Toronto Press, 2014), 202. / [c. 67]

[25] Гітлер розірвав низку угод: Otto Tolischus. Polish Jews Offer Solution of Plight // New York Times. — 937, 10 лютого. — 6. / [c. 71]

[26] Після аншлюсу австрійська нацистська партія: Guido Enderis. Reich Is Jubilant, Anschluss Hinted// New York Times. — 938, 12 березня. — 4; Austria Absorbed into German Reich// New York Times. — 938, 14 березня. — 1. / [c. 73]

[27] «злочинця відпустили»: Friedrich Reck, Diary of a Man in Despair, trans. Paul Rubens (New York Review of Books, 2012), 51. / [c. 73]

[28] Він стояв поруч з новопризначеним губернатором Артуром Зейсс-Інквартом: Hitler’s Talk and Seysslnquart Greeting to Him// New York Times. — 1938, 16 березня. — 3. / [c. 74]

[29] «розв’язання єврейської проблеми»: Doron Rabinovici, Eichmann’s Jews, trans. Nick Somers (Polity Press, 2011), 51-53. / [c- 74]

[30] Ще один комітет: Біографія Отто фон Вехтера, яку підготував Хорст фон Вехтер, запис щодо 11 червня 1938 року. / [с. 74]

[31] Я знайшов форму, яку заповнював Леон: The Israelitische Kultusgemeinde Wien (Єврейська громада Відня), засноване, як вважається, 1852 року, продовжує свою діяльність і нині ( http://www.ikg-wien.at). / [с. 75]

[32] Тієї ночі, 9 листопада: Rabinovici, Eichmann’s Jews, 57–59. / [с. 75]

[33] Єдиним слідом, що залишився: База даних Яд Вашем (Юліус Ландес, народився 12 квітня 1911 року), ґрунтується на інформації, знайденій у Центрі документації австрійського опору. / [с. 76]

[34] Він втратив польське громадянство: Birchall Frederick. «Poland Repudiates Minorities» Pact, League Is Shocked// New York Times. — 934, 14 вересня. — 1; Carole Fink, Defending the Rights of Others (Cambridge University Press, 2004), 338-41. / [c. 78]

[35] Тут були іспанські республіканці: Дивись Jean Brunon and Georges Manue, Le livre d’or de la Légion Étrangère, 1831–1955, 2 nd ed. (Charles Lavauzelle, 1958). / [c. 82]

[36] «атмосфера продажності»: Janet Flanner, ‘Paris, Germany’, New Yorker, 7 грудня 1940 року, in Janet Flanner’s World, ed. Irving Drutman (Seeker & Warburg, 1989), 54. / [c. 82]

[37] Поділ погодили Сталін і Гітлер: Augur. Stalin Triumph Seen in Nazi Pact; Vast Concessions Made by Hitler// New York Times. — 1939, 15 вересня. — 5; Roger Moorhouse, The Devils’ Alliance: Hitler’s Pact with Stalin, 1939–1941 (Basic Books, 2014). / [c. 86]

[38] У червні 1941 року Німеччина: Robert Kershaw, War Without Garlands: Operation Barbarossa, 1941/42 (Ian Allan, 2008). / [c. 86]

[39] Користування громадським транспортом було: Rabinovici, Eichmann’s Jews, 103. / [c. 87]

[40] Депортації на схід: там само. / [с. 88]

[41] Архіваріус підвів мене: Є у базі документів, можна ознайомитись за веб-адресою http://www.bildindex.de/0bj16306871.html#|home. / [с. 88]

[42] У жовтні 1941 року: Rabinovici, Eichmann’s Jews, 104. / [с. 90]

[43] «кордони Німецького Рейху»: там само. / [с. 90]

[44] Довелося задовольнитися оглядом стіни: музей «Третьої людини», http://www.3mpc.net/englsamml.htm. / [с. 91]

[45] Вони збираються забрати: Свідчення Анни Унгар (уродженої Шварц), депортація з Відня до Терезієнштадта у жовтні 1942 року, інститут Фундації ШОА Конгресу США, https://www.youtube.com/watch?v=GBFFlD4G3c8. / [с. 91]

[46] до залізничної станції Аспанг: Свідчення Генрі Старера, депортація з Відня до Терезієнштадта у вересні 1942 року, інститут Фундації ШОА Конгресу США, https://www.youtube.com/watch?v=HvAj3AeKIlc. / [с. 92]

[47] Воно було підписане: у базі документів. / [с. 92]

[48] Серед 1895 людей: Інформація про транспорт, яким вивозили Мальке Бухгольц: Режим доступу: http://www.holocaust.cz/hledani/43/?fulltext-phrase=-Buchholz&cntntoiorigretumid=i; список прізвищ за веб-адерсою http://www.holocaust.cz/transport/25-bq-terezin-treblinka/. / [с. 93]

[49] Далі на них чекав: про Франца Штангля немає більш захопливої розповіді, ніж оповідь Ґітти Серені «Into That Darkness» (Pimlico, 1995); про Треблінку, найдостовірніша розповідь з перших уст від Чила Райхмана «Treblinka»: A Survivor's Memory, trans. Solon Beinfeld (MacLehose Press, 2011). / [c. 93]

[50] Зрештою перукар не витримав: Цю сцену можна подивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=JXweTiBgQMk. / [с. 93]

[51] Думка про останні хвилини: Claude Lanzmann, The Patagonian Hare, trans. Frank Wynne (Farrar, Straus & Giroux, 2013), 424. / [c. 93]

[52] Мальке було вбито: http://www.holocaust.cz/hledani/43/7fulltextphrase=Buchholz&cntntoiorigretumid=i. / [c. 94]

[53] Під час однієї з наших бесід: Clara Kramer, Clara’s War: One Girl’s Story of Survival, with Stephen Glantz (Ecco, 2009). / [c. 96]

[54] Їх вишикували у ряд: там само, 124; Gerszon Taffet, The Holocaust of the Jews of Zolkiew, trans. Piotr Drozdowski (Central Jewish Historical Committee, Lodz, 1946). / [c. 98]

[55] За рік до цього: Maurice Rajsfus, La rafle du Vel d’Hiv (PUF, 2002). / [c. 98]

[56] Месьє Луї Бетрем’є: Телефонна розмова між автором і п. Бетрем’є, яка відбулася 2 серпня 2012 року. / [с. 100]