Лаутерпахт і Лемкін — двоє молодих хлопців з Лемберга, зі Львова. Їхні ідеї мали міжнародний резонанс, а спадок поширився на увесь світ. Концепції геноциду і злочинів проти людяності розвивалися поруч одна з одною — взаємини, що об’єднують окрему особу і групу.
Перш ніж ідея Міжнародного кримінального суду втілилася у реальність, минуло п’ятдесят літ, оскільки держави мали різні погляди і були не в змозі досягнути консенсусу щодо покарання за міжнародні злочини. Зміни нарешті сталися у липні 1998 року, спровоковані звірствами у колишній Югославії і Руанді. Того літа понад 150 держав домовилися про статут Міжнародного кримінального суду на зустрічі у Римі. {672} 672 [5] Того літа понад 150 держав: Римський статут Міжнародного Кримінального Суду, 17 липня 1998 року, 2187 United Nations Treaty Series 90. / [c. 525]
Я брав участь у цих перемовинах, відіграючи другорядну роль, готуючи з колегами преамбулу, вступну частину договору, яка мала б на меті спонукати до дій. Працюючи в тіні, ми додали до преамбули простий рядок, в якому зазначається, що «обов’язком кожної держави є здійснення її кримінальної юрисдикції над особами, що несуть відповідальність за вчинення міжнародних злочинів». Цей, здавалося, безневинний рядок вцілів під час перемовин і став першим випадком, коли держави визнали такий обов’язок відповідно до міжнародного права. Через три покоління після того, як у Берліні 1935 року Анрі Доннедьє де Вабр і Ганс Франк сперечалися про ідеї міжнародного суду, такий новий міжнародний суд було врешті створено, і він мав повноваження розглядати геноцид і злочини проти людяності.
Через два місяці після досягнення домовленості щодо МКС, у вересні 1998 року, Жан-Поль Акаєсу став першою особою, яку коли-небудь було засуджено міжнародним судом за злочин геноциду. {673} 673 [6] Через два місяці після досягнення домовленості: Prosecutor v. Jean-Paul Akayesu, Case No. ICTR964 T, Trial Chamber Judgment (2 вересня 1998). / [c. 526]
Після цього відбувся Міжнародний кримінальний трибунал щодо злочинів у Руанді.
Ще через кілька тижнів, у листопаді 1998 року, Палата лордів у Лондоні ухвалила, що сенатор Августо Піночет, колишній президент Чилі, не має права вимагати імунітету від юрисдикції англійських судів через те, що акти катування, до яких, як стверджувалося, він був причетний, були злочином проти людяності. {674} 674 [7] Ще через кілька тижнів, у листопаді: R v. Bow Street Metropolitan Stipendiary Magistrate, Ex Parte Pinochet Ugarte (No. 3) [1999] 2 All ER 97. / [c. 526]
Це був перший випадок, коли національний суд коли-небудь виніс таке рішення.
У травні 1999 року сербський президент Слободан Милошевич став першим чинним головою держави, якого звинуватили у скоєнні злочинів проти людяності у Косово. {675} 675 [8] У травні 1999 року: Prosecutor v. Slovodan Milosevic et al., Case No. IT 9937, Indictment (ICTY, 22 травня 1999). / [c. 526]
У листопаді 2001 року, після того, як він покинув посаду голови держави, до обвинувального акту додали звинувачення у геноциді у зв’язку зі звірствами у боснійській Сребрениці. {676} 676 [9] У листопаді 2001 року: Prosecutor v. Slobodan Milosevic, Case No. IT 01511, Indictment (ICTY, 22 листопада 2001). / [c. 526]
Минуло шість років. У березні 2007 року суддя американського окружного суду позбавив Джона Калимона його американського громадянства. {677} 677 [10] У березні 2007 року суддя: United States v. John Kaymon, Opinion and Order, 29 березня 2007 / [c. 526]
Чому? Тому що у серпні 1942 року той перебував на службі в Українській допоміжній поліції і брав участь в облавах на євреїв під час проведення « die Grosse Aktion ». Він допомагав переслідувати цивільне населення, вчиняючи злочин проти людяності.
У вересні 2007 року Міжнародний суд у Гаазі ухвалив рішення, що Сербія порушила свої зобов’язання перед Боснією та Герцеговиною, не перешкодивши геноциду у Сребрениці. {678} 678 [11] У вересні 2007 року: Case Concerning Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Bosnia Herzegovina V. Serbia and Montenegro) Judgment, ICJ Reports (2007), paras. 413-15, 471(5). / [c. 526]
Це був перший випадок, коли державу коли-небудь було засуджено міжнародним судом за порушення Конвенції про геноцид.
У липні 2010 року президент Судану Омар аль-Башир став першим чинним главою держави, засудженим за геноцид Міжнародним кримінальним судом. {679} 679 [12] У липні 2010 року: Prosecutor v. Omar Hassan Ahmad A1 Bashir, ICC 02/0501/09, Second Warrant of Arrest (Pretrial Chamber 1, 12 липня 2010). / [c. 526]
Через два роки, у травні 2012 року, Чарльз Тейлор став першим главою держави, якого притягнули до суду за злочини проти людяності. {680} 680 [13] Через два роки, у травні: Prosecutor v. Charles Ghankay Taylor, SCSL0301T, Trial Judgment (Trial Chamber II, 18 травня 2012). / [c. 527]
Його засудили до п’ятдесяти років позбавлення волі. {681} 681 [14] Його засудили до п’ятдесяти років: Prosecutor v. Charles Ghankay Taylor, SCSL0301T, Sentencing Judgment (Trial Chamber II, 30 травня 2012), 40. / [c. 527]
Читать дальше