Дэниел Киз - Притулок пророцтв

– Іншалла.

– Ясон Тедеску мав рацію. Я чула, як він казав, що ти швидко все схоплюєш. Повтори мені рядки, які ти декламувала йому в лікарні.

– Я нічого не…

– Я ж була там і чула.

Рейвен набрала в груди повітря.

– Не пам’ятаю.

– Ти просто витіснила їх з пам’яті, Рейвен. Мене вчили, як вводити людей у глибокий гіпноз, я допоможу тобі відновити ці спогади.

– Але я не хочу пригадувати.

– Це мені вирішувати. Я визначатиму, що тобі слід пам’ятати, а що можна забути. Коли ти приймеш іслам, від тебе вже нічого не залежатиме.

Рейвен зібралася сказати, що не хоче ставати мусульманкою, та тут втрутився голос у неї в голові:

…не будь дурною, не сварися з нею зараз…

– Ви маєте цілковиту рацію, майорко Саїд. Будьте моїм провідником, я вас слухатимусь.

Фатіма погладила її по голові і усміхнулася.

– От і добре. Вправи з пам’яттю розпочнемо після Нового року.

– Але ж до першого січня ще дев’ять місяців.

– Наш перський Новий рік, Новруз, святкується 20 березня. А завтра починається Чахар шанбе сурі.

– Що це таке?

– За шість днів до новорічного понеділка у нас відзначають Червону середу. Цей звичай виник задовго до появи ісламу та християнства, коли народ у цій країні поклонявся Заратустрі. Мулли цього свята не схвалюють, але терплять, так само, як християнські конфесії миряться з язичницьким Санта-Клаусом.

– Звучить захопливо. Я завжди любила різдвяні свята. А як ви цю Червону середу святкуєте?

– Цього дня деякі солдати замість уніформ загортаються в білі простирадла або одягають костюми. Розмалювавши обличчя, вони бігають вулицями і б’ють по казанах чи пательнях, оглушливим шумом проганяючи злих духів попереднього року. Та основним символом цього свята є вогнища.

– Вогнища? – груди Рейвен стиснуло, немов лещатами.

– Саме завдяки їм свято й отримало назву «Червона середа». Ми спалюємо опудала аятоли, президента Ірану та деяких муллів. Оскільки ти новенька у МЕХ і тільки починаєш пізнавати іслам, я домовлюся, і тобі нададуть честь розпалити перше багаття.

…тільки не показуй їй свого страху…

– По всій території бази ми розпалюємо багаття у вигляді підкови і стрибаємо через полум’я…

– Я не зможу…

– …щоб очиститися від усіх минулорічних бід.

– …підійти до вогню.

– Тут ти подолаєш свою пірофобію.

– Я хочу додому.

– У тебе немає іншого дому. Ти мусиш визнати Аллаха як єдиного Бога і Мухаммеда, його пророка, мир йому і благословення.

– Ти не можеш змусити мене стати мусульманкою.

– Перехід до ісламу має бути добровільним. Тож тобі вирішувати.

– А якщо я відмовлюся?

– Тебе вб’ють як невірну.

– …ну і йди до біса разом зі своєю бабською армією. мені до одного місця, помру я чи житиму…

Коли Фатіма покидала мечеть після вечірньої молитви, до неї підійшла ад’ютантка і передала наказ з’явитися на термінові збори старших офіцерів.

Переступивши поріг бібліотеки, вона побачила трьох інших жінок-офіцерок, що вже чекали, попиваючи каву. Увійшла генералка Гассан, і всі четверо хвацько витягнулися у стійці струнко.

– Попереду у нас новорічні урочистості, і Фатіма завершила свою місію в Греції, – звернулася вона до присутніх. – Тепер нам треба розробити стратегію на наступний рік.

Наші джерела запевняють, що Сполучені Штати невдовзі знову вторгнуться в Ірак. Оскільки нашу агентуру в Америці через зраду викрило ФБР, за всяку ціну потрібно укласти міцний союз з іншою групою, яка має у своєму розпорядженні сплячих агентів. Майорка Саїд вела перемовини з «Сімнадцятим листопада». Передаю їй слово, нехай дасть нам свою оцінку ситуації.

Вона відсьорбнула солодкої кави і обвела поглядом трьох інших товаришок.

– На моїх очах у лазареті Афінської психіатричної лікарні грецький учений Ясон Тедеску, який також є членом групи «Сімнадцяте листопада», наказав Рейвен Слейд процитувати загадки, які він сам склав у формі пророцтв. Мені вдалося почути лише кілька рядків. Це був зашифрований план операції «Зуби дракона», а також його унікальний метод поширення нашої зброї.

– А що з цього приводу думають інші члени «Сімнадцятого листопада»? – запитала полковниця Саміра Абдель-Азіз.

– Лідер другого покоління угруповання Алексі Коста запевняє, що його люди віддані ідеї марксизму-ленінізму не менше, ніж ми. Якщо ми дотримуватимемося домовленостей, досягнутих з Тедеску, вони готові на союз.

– Чудово, Фатімо, – кивнула генералка. – Хоч нам вас не вистачало, ваша поїздка до Афін була того варта, – вона повернулася до майорки Каліли Сахаді. – Мені ви вже виклали свою позицію, а тепер, будь ласка, поділіться нею і з іншими, щоб ми могли обміркувати всі варіанти.