Дэниел Киз - Притулок пророцтв

Після поклику муедзина Фатіма розбудила Рейвен на досвітню молитву.

– Де всі?

– Уже надворі, готуються до Червоної середи.

В очах Рейвен майнула тінь, і зіниці дівчини розширилися.

– Я не стрибатиму через вогонь!

– Це допоможе тобі побороти страх. Ходімо на свято. Сьогодні жодної уніформи. Цього дня майже всі наші священні воїни загортаються в білі простирадла або надягають костюми.

Фатіма полізла в тумбочку біля ліжка і вийняла звідти вільний простий стрій, що чоловіки-кравці пошили для Рейвен. Тканина в червоні, білі та блакитні смужки, циліндр, біла борода. На піджаку нашитий яскравий напис: «Американці, горіть у пеклі».

– Ти хочеш, щоб я одяглась, як дядько Сем?

– Ненадовго. Це просто елемент обряду.

– А потім що?

– Коли ми проженемо минулорічні нещастя і страхи, ти одягнеш біле новорічне простирадло надії.

Фатіма вивела Рейвен на вулицю і помахала жінкам у масках, що розкладали на збитих з дощок столах м’ясні пироги та солодощі. Як вона сумувала за Ашрафом під час перебування в Афінах.

– Бачиш, Рейвен, усі радіють Новрузу.

Вгледівши костюм Рейвен, люди заходилися танцювати навколо неї, вигукуючи:

– Геть капіталізм! Влада народу!

Хтось помахав смолоскипом перед її обличчям.

– Ам’рікі, горіть у пеклі!

Рейвен втратила рівновагу, та Фатіма підхопила її.

– Ходи, подивишся на Хаджі Фіруза.

Вона показала на чоловіка із чорним гримом на обличчі, одягненого у червоне атласне вбрання і гостроверхий капелюх такого ж кольору. Він протанцював вулицею, співаючи і б’ючи в тамбурин [35] Старовинний барабан циліндричної форми. .

– То чоловіки у вас не тільки кравцями працюють, а й служать вам замість блазнів, – зауважила Рейвен. – У старих шоу-пародіях на темношкірих комедіанти гримувалися так, щоб розсмішити публіку, але тепер ми в Америці знаємо, що це прояв расизму.

– Ти про нас поганої думки. Хаджі Фіруз – стародавній символічний персонаж, який весело сповіщає, що зима минула і прийшла весна.

З-за рогу долинули радісні крики і брязкіт казанів. З’явилася галаслива процесія ряджених з опудалами аятоли Хомейні, шаха Пехлеві та дядька Сема в руках. Потім фігури підпалили.

Двоє в масках, відокремившись від веселої юрби, підбігли до Рейвен, зірвали з неї карнавальний костюм і теж підпалили. Дівчина зомліла.

Фатіма присіла поряд і накинула на неї біле простирадло. Потім зробила знак двом рядженим віднести Рейвен назад до житлових корпусів. Невже вона прорахувалась і зайшла надто далеко? Чи діяла надто швидко? Ні, вона просто не має права схибити. Треба й далі дотримуватися власного плану.

– Послухай, Рейвен, я забрала вогонь, тож ти в безпеці, – прошепотіла Фатіма в саме вухо дівчини. – А тепер повтори: Фатіма врятувала мене від вогню.

З горла Рейвен вирвалося булькання, а потім:

– Фатіма врятувала мене від вогню.

– Чудово. А зараз ти заснеш, та все одно чутимеш мій голос. Повтори: я чутиму голос Фатіми.

– Я чутиму голос Фатіми.

– Я повністю довіряю Фатімі.

Дівчина повторила слова тричі, неначе мантру, а тоді Фатіма промовила:

– Ти пам’ятаєш текст, який цитувала Ясону Тедеску. Повтори його мені.

Жодної відповіді.

– Ти повинна його повторити.

Тиша.

Фатіма відкинулася на спинку стільця. У неї в запасі є ще одна, остання тактика: відвести Рейвен на вершечок мінарету. Спровокувати в Нікі напад акрофобії і таким чином розбити постгіпнотичний блок. Якщо страх висоти не спрацює, щоб зберегти обличчя, можна вдати, що дівчина просто впала додолу і розбилася на смерть.

Афіни

Дуґан наказав собі зібратися, щоб нетерпіння не заважало йому зосередитись. Цю кляту загадку треба розгадувати поступово, рядок за рядком, образ за образом.

– Гаразд, – обернувся він до Тії, – є якісь ідеї? Ще раз погляньмо на четвертий рядок.

– Може, тут мається на увазі смертна кара? – припустила Тія. – Де у вас в Америці страчують убивць?

– Камери смертників існують у багатьох штатах.

– А як щодо способів?

– Найпоширеніші – електричний стілець і укол, та інколи практикують і повішення або розстріл, але це рідко.

– Щось я не уявляю, щоб якесь із місць виконання смертної кари стало нашим об’єктом, – сказала Тія. – Квітка з п’ятьма пелюстками. Може, це якийсь сад, оброблений гербіцидами?

– Тобто наші мішені – квіти? – засумнівався Дуґан. – Троянди? Фіалки? Хризантеми? По-моєму, це вже якось надто вигадливо.