Дэниел Киз - Притулок пророцтв

– Продовжуй.

– …це все, що я чула…

– Там має бути продовження.

Голова дівчини опустилась, і вона поринула в сомнамбулічний сон.

Вочевидь, доктор Слейд заховав пророцтва глибоко в підсвідомості Рейвен, за її межовою й істеричною особистостями. Щоб зламати його постгіпнотичний захист, їй доведеться знайти спосіб пробитися крізь пірофобію однієї та акрофобію другої.

У Татвані вони зійдуть з потяга і пересядуть на автобус, що прямує до кордону з Іраком. Якщо не вдасться розшифрувати загадки Тедеску, від заручниці не буде жодної користі. Святкування дня вогню, Червоної середи, переколошкає свідомість Рейвен, а молитва на верхівці мінарету викличе паніку в Нікі. Можливо, зігравши на страхах обох дівчат, вона зможе їх розділити.

Але діяти треба обережно, щоб напади шизофренії, які час від часу трапляються у межових особистостей, не перейшли в перманентний кататонічний ступор.

У Дуґана задзвонив мобільний. Він глянув на визначник номера: набір зашифрованих символів.

– Тіє, це Харон, – промовив він, вставляючи криптоключ. – Слухаю!

– Стоматологу?

– Привіт, який я радий знову чути ваш голос. Що сталося?

– Я отримав термінове повідомлення від Шатерника з бази Ашраф.

Дуґан трішки повернув телефон, щоб Тія теж могла слухати.

– Кажіть.

– Розповідаю коротко: Шатерник перехопив дзвінок, адресований лідерці МЕХ, генералці Гассан. Медсестра Фатіма Саїд уже їде до Ашрафу. Рейвен Слейд з нею. Саїд повідомила генералці, що збирається послабити реакцію дівчини на її фобії і таким чином пробити гіпнотичний бар’єр.

– Як Шатерник про все це довідався?

– У МЕХ він працює в технічній службі, обслуговує комп’ютери та іншу електроніку, тож спромігся понапихати жучків у житлах офіцерок.

– А їхні плани щодо Рейвен він теж рознюхав?

– За його словами, генералка Гассан поставила Фатімі за найголовнішу мету витягти з дівчини пророцтва Тедеску.

– Ми розшифрували тільки один рядок з катрену «ДЕ». Один з об’єктів – Нью-Йоркська фондова біржа.

– Якщо Фатімі пощастить зняти гіпнотичний блок, нам кінець, – промовив Харон.

– Але вони ще муситимуть розгадати загадки.

– Шатерник каже, що в їхній групі тямущі жінки знайдуться.

– Можете тримати мене в курсі того, як у них просувається справа?

– Спробую. Усе, відбій.

Дуґан витягнув криптоключ.

– І що ти про все це думаєш, Тіє?

– Я б назвала цю ситуацію психологічними перегонами з двома терористичними угрупованнями. Залишається тільки сподіватися, що якщо у Саїд вистачить підготовки і вона вивідає у Рейвен решту загадок, Шатерник встигне передати їх нам, і ми їх розгадаємо.

– А тоді дівчина більше не буде потрібна моджахедам, – уголос міркував Дуґан. – І, мабуть, вони потурбуються, щоб вона не потрапила до рук грецької розвідки.

– Гадаєш, її вб’ють?

– А хіба твій батько не зробив би те ж саме?

Тія відвернулася в інший бік, щоб не зустрічатися з ним поглядом.

Татван, Туреччина – Ашраф, Ірак

Почувся скрегіт металу об метал, і потяг різко загальмував, вирвавши Рейвен з глибокого сну. Дівчина перекотилася на бік, та бортик полиці не дав їй впасти додолу. Верхня полиця? Потяг? Що вона робить у потязі? Рейвен опустила очі й побачила, що її тіло і досі спить. Їй що, знову помакітрилося в голові?

Знизу вона почула, як хтось шепоче молитву, і пригадала, що Фатіма її кудись везе.

Голос з динаміка:

– Татван! Остання зупинка перед іракським кордоном!

Ірак? Що ж усе-таки відбувається?

Над нею нависло чорне шатро.

– Вставай, Рімо Сораб.

Шатро заговорило? Але тоді вона згадала, що це чадра і жінку в ній.

– Ти мене цей, переплутала з кимось іншим. Я – не Ріма, як там її.

– Добре, нехай. Вдягай чадру і злазь з полиці, швидко.

– …добре, добре, тільки не приндься…

Дівчина обернулась і кинула погляд на зім’яту ковдру. І де поділося її спляче я?

…о ні. тільки не ці штучки з перебуванням поза тілом…

Рейвен потяглася до полиці в себе за спиною, дістала згорнутий саван і накинула. Тепер вона й сама перетворилася на чорне шатро.

– Злазь.

– Слухаюсь, сер! – Рейвен хотіла віддати честь, та рука заплуталась у чадрі. Ну й до дідька! Вона злізла і підвела очі на високе шатро. Хоч сердитого Фатіминого обличчя не видно, це вже добре.

– Ми виходимо, Рейвен, – горловий голос пом’якшав. – Бери свої речі й ходімо.

Слідом за іншими пасажирами вони рушили до виходу. Рейвен зупинилася, очікуючи, що провідник допоможе їй зійти по східцях, проте той відступив убік. А-а, точно: мусульмани не торкаються чужих жінок, якщо вони теж мусульманки. Мабуть, чадра виконує таку ж функцію, що й пояс вірності. Вона спустилася сама.