Люба Клименко - Ієрогліф кохання

Невже маленький кореєць нічим не віддячив своїй Кей-Ейч-Ейч?

Ні, він занадто чемний. Він не міг не віддячити їй за задоволення. Напевно, він все-таки зробив щось для неї.

Цікаво що?

Масаж?

Так, масаж, що не оминає ніяких ерогенних зон, а навпаки, стимулює їх. Кей-Ейч-Ейч так і не зрозуміла «підміни»: вона була переконана, що масаж зробив Франсуа. Он чому вона вранці так звабливо підморгувала йому!

Звичайно, я впізнав його. У тій кімнатці для льоду був саме він. Це він пестив губами груди міс Кей-Ейч-Ейч, при цьому його збуджений пеніс стирчав, як драконячий хвіст.

Так, головою я розумів, що насправді це був не Дракон-самітник, а Франсуа Бессон, що займався коханням з міс Кей-Ейч-Ейч, проте мені так не хотілось розлучатися з казкою свого дитинства!

Але з іншого боку... це теж непогано: адже в мене з’явився у певному сенсі брат або, краще сказати, побратим.

Сама ця ситуація мене збуджує: я роблю масаж побратимові.. побратимові у коханні чи що...

Побратим! Яке приємне і незвичне слово!

У мене є побратим у коханні!

Мені подобається тіло побратима. Це тіло, чия м’язова система, хоч і має європейське походження, проте переформована за східним взірцем, за взірцем тіла, що займається східним бойовим мистецтвом. Айкідо або йайдо. Або тим і іншим. Гарне тіло. Правильне.

Я щовечора перед сном у своїй уяві знову і знову проживаю чудові моменти спілкування з Драконом. Це така собі заборонена насолода...

Кей-Ейч-Ейч попросила мене зробити масаж у себе вдома.

Вона прийняла ванну і лягла на ліжко на живіт, розкинувши волосся по подушці. Вона була без одягу, і єдине, що закривало один-однісінький сегмент її тіла, — то була авокадового кольору смужка, яка виглядала з-під двох половинок її попи.

Я кинув погляд на її тіло.

Кей-Ейч-Ейч лежала, довірившись мені й розслабившись. У цьому було щось збудливе, адже сувора менеджер-ка, якої в офісі всі бояться, показала, що вона також буває беззахисною, і в цей момент допустила до себе не будь-кого, а мене.

Точнісінько, як Дракон із казки, який має жінку і лише їй довіряє свій сон.

Я зробив перший дотик до її тіла і побачив, як по ньому — від шиї до п’яток — пробігла ледь помітна хвиля збудження, а шкіра стала «гусячою».

Мені потемніло в очах.

Я просто втратив контроль над собою почав масаж із тих точок, які викликають пристрасть.

Драконяче тіло перші п’ять хвилин силою своєї свідомості намагалося долати збудження, яке непереборно накочувалося на нього. Марна справа. Ті точки пристрасті — безвідмовні, і це доведено досвідом лікарів східної медицини протягом сотень років.

Нарешті Дракон перестав опиратися спокусі і повністю віддався пристрасті, стогнучи від насолоди. Моя маленька потворка заворушилась.

Я визнаю, що скористався недозво-леними прийомами, за які мене можуть викинути з Асоціації східної медицини, однак я так хотів приборкати Дракона, мене так вабила його тимчасова беззахисність. Я натиснув на заповітні точки по боках копчика, і Дракон «підняв хвоста».

Це сталося лише на мить, але я встиг підкласти руку під хвостову частину його тіла і знайшов іншу відповідну точку знизу — точку, яка відкриває простір.

Дракон захрипів, і я поміг йому зігнути задні лапи так, щоб зафіксувати відповідний кут нахилу його хвостової частини до поверхні і відповідну відстань між лапами, де розташована квітка лотоса.

Я обережно ліг під нього, ледь чутно розкривши пелюстки лотоса...

«Чи не переборщила я, наказавши обидвом своїм несподіваним коханцям забути все, що сталося протягом минулого вікенду?

Франсуа вже чотири дні не озивається, а Кім Ір Сен перестав вирячатися на мої випуклості і щоразу відводить погляд, коли я до нього звертаюся...

Може, це на краще?

Може, й на краще. Але життя стало якимось нуднуватим... Пріснуватим... Сіруватим... Ніякої тобі інтриги... Ніякої перчинки...»

Христя думала про це цілком автоматично, не перестаючи вичитувати квартальний звіт, майже ідеально скомпонований її співробітниками.

Як добре працювати у цій східноазій-ській країні! Все чітко і вчасно! Не те, що вдома... Бардак на роботі, бардак у хаті, бардак в особистому житті: її чоловік, Федя Крюк на прізвисько Фредя Крюгер, — справжній блювотний порошок (ніяк інакше його не назвеш). Він її просто задовбав вимогами дати йому гроші на маленький власний фітнес-клуб, або, як він його ніжно називав, «фітнєс-клюбік».