Люба Клименко - Ієрогліф кохання

Натомість останнім часом на нього напосідала Марі: «У тебе хтось з’явився?»

Власне, що їй до цього? З’явився у нього хтось чи ні? Адже те, що було між ним і Марі, навіть романом назвати не можна. Не кажучи вже про кохання...

(А чому, власне, він почав уживати такі несподівані слова? «Роман»... «Кохання»...)

Його пов’язували з Марі дружні стосунки, скраплені кількома спробами сексу.

Тепер — після того, що сталося між ним і Міс Катастрофою, — тепер він знав, яка різниця між «сексом» і «спробою сексу».

То на що може претендувати Марі?

На звання друга, яке вона вже чотири дні намагається скомпрометувати.

Франсуа зайшов у свою приватну електронну скриньку. Знову лист від Марі. Він на нього навіть не глянув, а відкрив папку відісланих листів, аби перевірити одну річ.

Його цікавило питання: чи того листа, якого він випадково надіслав Міс Катастрофі про те, що він її (до речі, кого насправді: Марі чи К’ристю?) хоче негайно, отже, чи надіслав він того листа на електронну скриньку Марі?

Франсуа гарячково передивлявся пошту.

Ні, не надсилав. Є лише лист, надісланий К’ристі, після якого ішло вибачення. їй же. І все.

Франсуа полегшено зітхнув.

...Сьогодні я отримав повідомлення з Академії східної медицини про присудження мені сьомого — передостаннього — рангу спеціаліста. Вручення дипломів відбудеться у суботу в Палаці Золотого Дракона, і я маю право запросити на церемонію двох осіб.

Я надіслав запрошення міс Кей-Ейч-Ейч і Франсуа Бессону.

Відкривши імейл від Кім Ір Сена, вона круглими від подиву очима подивилася через скляну перегородку на свого підлеглого.

Кім Ір Сен чітко працював, неначе нічого й не сталося.

«Палац Золотого Дракона»? Фантастика!

Ага, бачу, він запросив ще й Франсуа.

Розумний хлопчик. Дуже розумний».

Франсуа стояв біля входу в Палац Золотого Дракона і чекав на К’рістю.

Цей маленький кореєць — славний хлопчина! Зробити такий подарунок: запросити його з міс Кей-Ейч-Ейч на урочисту церемонію присудження йому нового рангу! Який гарний привід побачитися всім трьом у чудовому екзотичному антуражі, який ні до чого нікого не зобов’язує!

Ось і вона — міс Кей-Ейч-Ейч — Христя — К’рістя — Міс Катастрофа. Висока, породиста, довгонога, грудаста, впевнена в собі, патлата, зеленоока, не-прогнозована, фатальна, феноменальна, парадоксальна...

«Здається, вона мені не байдужа!» — подумав його бойовий меч.

— Привіт! — цмокнула вона Франсуа в щічку.

Це був цілковито дружній цмок. Однак його настрій відразу ж підскочив на кілька позначок угору.

Він легенько притримав її рукою, всього на кілька секунд, щоб засвідчити цим жестом, що дуже радий зустрічі.

Вони зайшли досередини, й екзотичне східноазійське середньовіччя поглинуло їх.

Гостей було багато, і Франсуа відзначив із задоволенням, що серед них чимало європейців.

Величезний зал з драконоподібни-ми золотими колонами приголомшував своєю урочистістю.

У центрі залу стояв невеличкий по-діум.

Франсуа з Христею зайняли гля-дацькі місця. Поряд сиділа ще одна парочка європейців. Вони розговорились, і з’ясувалося, що то — шведи, які працюють у представництві однієї шведської компанії. А прийшли вони сюди, щоб підтримати свого друга, який сьогодні отримуватиме четвертий ранг лікаря.

Шведи вимовили «четвертий ранг» з таким пієтетом, що Франсуа відразу ж захотів похвалитися «своїм» другом, який отримував сьомий ранг.

Шведи зовсім не розчарувалися, а почали розхвалювати свого друга, який...

— Ви навіть не уявляєте, — загадково усміхався швед, — наскільки він гарний лікар.

Він особливо виділив слово «наскільки» і зробив багатозначну міну.

Франсуа та Христя, судячи з усього, не зрозуміли шведського натяку, бо кліпали очима, дурнувато посміхаючись.

Шведська ж пара не розраховувала на таку пасивну реакцію, тому вирішила докладніше пояснити, що значить «наскільки»:

— Ми маємо на увазі, що він значно покращив наше інтимне життя, — сказала шведка і підморгнула.

— А-а! — нарешті здогадалися Франсуа та Христя і з розумінням кивнули головою.

— Ви, напевно, так само вдячні своєму лікареві? — делікатно спитав швед.

Франсуа був не готовий до цього запитання, проте Христя весело погодилась.

Саме в цей момент почалася церемонія.

Однак Франсуа не міг зосередитися на ній.

Ритуальні рухи, поклони, привітання, зачитування дипломів — усе це якось відступило на задній план, поки він намагався з’ясувати для себе, що означають слова шведів про те, що лікар «покращив їхні інтимні стосунки».