Сергей Пономаренко - Тенета бажань

Лише після десятої години ранку, втомлені і радісні, вони повернулися в будинок. Олег згадав, що збирався подзвонити до Світлани, але всі спроби додзвонитися на її мобільний і домашній телефони закінчилися безрезультатно, і тривога знову повернулася до нього. Тоді вирішив передзвонити до сусіда Вітька. Трубку відразу підняли, але мовчали.

— Вікторе! Вікторе! — закричав Олег, — Це я — твій сусід! Дай відповідь, біс тебе забирай!

— Чого кричиш?! — виник хрипкий дівочий голос. — Не боїшся надірватися?!

— Слухай, Стелло, Віоло, або як тебе там — у мене вдома повинна була ночувати жінка. Вона вдома або пішла?

— Я що, найнялася за твоїми повіями стежити?

— З мене сотка, якщо виконуватимеш те, що прошу! — загримів Олег.

— Інша справа. Вдома вона — нікуди не йшла.

— Піди до неї і повідом, що я не можу додзвонитися. Нехай підійде до телефону — я почекаю.

Через декілька хвилин трубку мовчки повісили, і скільки Олег не намагався додзвонитися, ніхто не відповідав.

— Потрібно їхати до міста — там твориться щось незрозуміле зі Світланою, — повідомив він Наташу.

— День так прекрасно починався, і сьогодні субота. Обід тільки стала готувати. Г аразд, піду збирати речі, — погодилася Наталка. Їй було шкода за такої дивовижної сонячної погоди залишати ці мальовничі місця, хоча вночі вона добряче злякалася.

«Безглуздо, дуже безглуздо — чому я залишив Свєту одну? — картав себе Олег, поки вони поверталися до міста. — Чому я не взяв її з собою, до неї ж на дачу? Чим вона могла нам завадити?! Відповідь проста: мені хотілося побути з Наталкою удвох, відчути себе не гостем, а в деякому роді хазяїном. Чому вона не відповідає на мої дзвінки? Раптом її страхи мають основу? І ця дурна Віолета — чому вона повісила трубку і більше не відповідає?! Що змусило її до цього»?

Ці думки примушували Олега вести автомобіль на граничній швидкості, часто ризикуючи, йти на обгін. Наталка бачила по його напруженому обличчю, що його долають похмурі думи, але не наважувалася заговорити, відвернути від них.

Місто, незважаючи на вихідний день, зустріло їх «тягучками», і, як він не поспішав, до своєї квартири добирався майже півгодини. В'їхавши в двір, Олег залишив Наталку в машині, а сам відправився вгору бігом, перескакуючи через декілька сходинок.

У двері дзвонити не став, відразу почав їх відчиняти, налаштувавши себе: якщо Віолета знову забула ключ в дверях, то на ній по-справжньому «відірветься». Але жодних проблем не виникло, зате ключ в дверях в його кімнату ніяк не хотів провертатися, поки він не зрозумів — вона не закрита. Із мліючим серцем переступив поріг кімнати : диван зібраний, скрізь незвичний порядок і чистота — видно, Світлана попорядкувала.

— Світлано! — крикнув Олег — Я прийшов!

Але в квартирі, як і раніше, панувала тиша. Швидким кроком він пройшов на кухню: порожньо, схоже, Світлана уранці пішла до його дзвінка, не закривши кімнату. Але куди?

Трохи заспокоївшись, вийшов на кухню, помив руки над умивальником, де зазвичай мив посуд, уникаючи поглядом відсунуту шторку над ванною, і що за нею знаходилося.

«Може або не може бути, але воно вже є і потрібно щось робити. А зробити можна тільки одне — дзвонити в міліцію. А далі»... — внутрішній голос єхидно закінчив: «А далі вже не твоя турбота, але твої проблеми. У цьому скоро переконаєшся».

Олег пересилив себе, підійшов і зазирнув у ванну, повну густої червоної рідини, в якій плавало голе тіло Світлани з широко відкритими, навіть дещо витріщеними очима. Мертві очі без виразу дивилися прямо, але йому здавалося, що Світлана бачить його, сподівається на його допомогу, але не може нічого сказати.

— Я винен! Стовідсотково винен! Пробач мене, Свєто! — вирвалося у нього, хотілося щось робити: битися головою до стіни, кричати, але все це вже не могло допомогти Світлані — він запізнився! Все повторилося знову: він не зміг допомогти другові — не уберіг і його дружину. Олег набрав телефон слідчого, що займався розслідуванням загибелі Андрія.

Той не відразу зрозумів, про що намагається повідомити Андрій, і, коли до нього дійшло, наказав чекати на місці, але нічого в квартирі не чіпати. Свідомість Олега роздвоїлася: одна частина почала вести з ним нескінченний внутрішній діалог про його частину провини в тому, що сталося, інша змусила спуститися вниз, коротко пояснити обставини Наталці та порекомендувати їй відправитися додому до приїзду міліції. Наталка з цим не погодилася і залишилася.