Сандра Мост - Подвійне життя

Можливо, що фільм на цьому добігає свого кінця.

***

Мне очень запомнилась эта турбаза и эта победа. Она вошла в очень многие мои фантазии и мечты. Немного позже я узнала, что на ней приходилось бывать и моей будущей Любви.

Сложно сказать почему, но прошлые победы никогда не могли вдохновить меня в полной степени. Всегда казалось, что вчера было легко и не взаправду. Тем не менее я очень часто возвращаюсь мысленно к тем или иным событиям, иногда даже удивляясь себе.

Я уже почти готова к встрече, звезда.

***

Досить часто (якщо б про це — наскільки часто — дізналися мої шанувальники, мабуть, вони б вельми здивувалися), я почуваюся дуже невдоволеною собою, мені хочеться піти, піти назавжди, сказати, Господи, в мене не вийшло, вибач мені. Ти усе бачив, Ти знаєш, я так старалася, але пробач, у мене не вийшло, здається, я переконала весь світ у тому, що я гідна людина, але собі я так і не змогла цього довести. Я заслуговую на звільнення, я не можу поводитися правильно, Господи, звільни мене з моєї посади.

Тоді я приходжу додому та лягаю на ліжко у відкритій позі. Це коли лежиш на спині, розкриваєш обійми, наче готовий прийняти Самого Бога в свої обійми, і ти приймаєш Його у свої обійми, і ти говориш до себе, тихо, мила, а тепер послухаємо, що скаже Він. Виповнюєшся тихим світлом, припиняєш піддаватися пароксизмові самокатування, ти просто створений, просто і ти також живеш у цьому світі, ти робиш свою справу.

За півгодини я встаю, йду до кухні, я люблю шоколад. А потім я продовжую жити і робити те, що я роблю. Мене не можна виправити. Це правильний діагноз?

***

Если допустить мысль о прошлых воплощениях, а также то, что знания о них действительно полезны для ныне сущих, то мне кажется, в прошлой жизни я была успешна и вполне довольна собой. Сегодня я неуспешна и очень недовольна собой. Но, мне опять кажется, в таком виде я не так раздражаю Высшие Силы. Может быть, Они думают, что, ладно, по крайней мере, он не несет чушь. По крайней мере, она не чувствует себя умнее всех вокруг.

У меня были попытки реабилитироваться, которые не увенчались успехом. Может быть, Они рассуждали так: надо же, она опять за свое.

Это непросто — опять приниматься за свое. Вопреки полному неверию в себя подниматься и снова приниматься за свое.

Очень часто останавливаешь себя такой мыслью: ты опять за свое. Но что мне еще остается, как вновь и вновь после нескольких минут успокаивающей тишины в конце концов приниматься за свое. Делать это вопреки неверию в себя и посвящать Кому-то в небе.

Я до слез хочу верить, что Бог любит каждый наш шаг. Иначе я не вижу смысла в большом количестве времени своей жизни.

***

І я вже точно знаю, що хочу зробити. Уперше за останні кілька років до мене прийшло щире бажання щось зробити, це чудово, я навіть знаю, що саме.

Я підходжу до телефону.

Я роблю це повільно.

Я беру слухавку, якийсь час просто дивлюся на неї. Думаю над тим, що зараз маю спитати, — це справді хвилює мене.

Я набираю номер. Приємний жіночий голос запитує, що мені врешті-решт потрібно. «Скажіть мені, хто вона. Я хочу знати все про неї. Але спочатку — у якому саме місті нашого прекрасного світу вона мешкає?»

***

Порой я с огромной благодарностью осознаю, что Бог всегда ведет меня. Но как многого Он мне не позволяет!

Поступить неправильно самому — это еще полбеды и просто опыт для души. Поступить неправильно — и толпы оказываются в яме вместе с тобой, это уже настоящее дело. Впрочем, не подумай, я это не о тебе.

Страх порождает желания, которые могут погубить, если воплотятся в своем «первозданном» виде. Хотя... не то, чтобы погубить. Просто даже самую прекрасную мечту можно легко испортить своими дурными наклонностями. Как в «Ванильных небесах». Помните, ему пришлось вызывать техпомощь.

***

Ні, ми не знаємо, звідки вона, хто вона є, нам про це невідомо. Ми знаємо, що цей лист обійшов багато видань. Навіть десь в Інтернеті він є. Здається, сама авторка з країни мрій. Можна дізнатися точніше, якщо ви зателефонуєте до редакції N це з їхнього дозволу ми надрукували цього листа.

Стефані зателефонувала до редакції N. Аби дізнатися, що вона-таки з країни мрій.

Стефані спочатку довго бавилася слухавкою. Потім таки набрала Ларса.

Ларс, я довго розмірковувала, гадаю, нашому майбутньому фільму не завадить трохи реклами.

Вау, з чого б це тобі турбуватися про такі речі, га? Щось вигадуєш?