Сандра Мост - Подвійне життя

Но это еще далеко не все, что закрутилось.

На наш эпистолярный материал выкупил права журнал «Elle».

А затем письмо напечатали в «Elle» (USA).

***

Десь о 18:47 вона вийшла з дому, піймала таксі і поїхала до центру, там, біля назначеного місця, на неї вже чекав Пітер. Він сказав, що вона має гарний вигляд. Він сказав, що ця погана мряка негативно впливає на нього. Ще він сказав, що зголоднів, тобто хоче їсти. І Стефані подумала, що, можливо, саме про це мріють багато дівчат, що мешкають very far from звідси, які бачать її лише по телевізору, вони мріють щодня просто чути слова, які не значать нічого особливого, пити помаранчевий сік, але яка різниця, де його пити?

Пітер вкидав у себе їжу та говорив: потім, знаєш, усі ці дівчатка, привіт, Гвинет, вони схиблені на нашому житті, принаймні, якщо вірити нашим папараці. Ти прочитаєш сама, але в цьому листі є щось незвичайне, якась незвична щирість, чи що. Особисто мені цього дуже не вистачає. Як ти?

— Слухаю тебе.

— По тобі цього не скажеш, начебто ти гадаєш про щось своє, я тут погодився на роль.

За дві години Стефані сиділа у своєму глибокому кріслі у вітальні. Вона погано пам'ятала, про що вони спілкувалися, точніше — що їй казав Пітер. Вона тримала в руках журнал і чомусь не наважувалася його розкрити.

***

Я заметила, что многие люди неправильно понимают уважение к себе — как явление. Возможно, причиной тому заниженная самооценка, но, мне кажется, не только. Может, они отвыкли от этого чувства? Уважение ни к какому из общедоступных проявлений не обязывает. Оно не обязывает разделять жизнь, приходить вовремя домой, хранить верность, вместе принимать пищу и т. д. Оно не обязывает встречаться по субботам и долго разговаривать о том, почему надо вовремя возвращаться домой, принимать пищу вместе, ходить вместе на неинтересные фильмы и т. д.

Оно обязывает быть честным. Даже когда ты чистишь зубы, ты обязан быть честным с собой. Оно обязывает смотреть вперед. Оно обязывает обязательно с глубоким чувством здороваться. Такие абстрактные вещи. Есть ли у вас на них время?

***

Вона уважно розглядала обкладинку журналу. Глянець, приємні відчуття на пальцях, усе моє життя є суцільним глянцем. Звідки я знаю, що на світі чи поза ним є щось, інше за глянець? Глянцеві журнали стали моїм дзеркалом чи навіть обличчям.

Посередині аркуша великими літерами було: «Я ПИШУ ДО ТЕБЕ...».

Учергове пригубивши сильно розведене віскі, вона поклала журнал на столик і увімкнула телевізор. Саме таким чином ця дівчина дізналася про моє існування. Вона зробила висновки, дивлячись у цього ящика.

Раптом Стефані дуже захотілося зустрітися із нею. Вона не могла пояснити навіщо.

***

Сколько Сандра себя помнила, она всегда чувствовала рядом чье-то родное присутствие.

Кто-то всегда наблюдал за ней, особенно когда она была на высоте. Впрочем, после окончания университета на высоте она оказывалась не так часто, как хотелось бы. Долгое время ей казалось, что для успешной работы нужно просто делать свое дело. Разумеется, этого было всегда недостаточно. Разумеется, она поняла это не сразу.

***

Стефані вирішила обов'язково колись звернутися до редакції журналу, щоб дізнатися якусь історію про авторку листа. Можливо, редакції щось відомо — хто вона? Бо не виникає жодних сумнівів, що лист написано справжньою людиною і щиро.

Саме починалися зйомки чергового фільму, де вона грала головну роль, точніше — одну з головних ролей. Паралельно розпочиналася піарська кампанія розповсюджування чуток з приводу її роману з виконавцем головної чоловічої ролі. Цього разу вона вихоплює чесного сім'янина від родинного вогнища. Він посилає їй чудові черевички — подарунок до дня народження, — але, о жах! помилково вказує свою власну домашню адресу. Отже, дарунок отримує його дружина, якій ці черевички великі на два розміри, чи що.

Імовірно, це псує мою карму, інколи міркувала вона. Зазвичай вона перебувала у стані байдужої безтурботності, це рятувало її від сутінкової образності. Можливо, це було її своєрідною нірваною. Важко говорити про свій власний стан. Стефані мала досить справ: треба було відчути і створити новий образ. Треба було зрозуміти, чим до неї близька ця роль. Їй треба було, нарешті, переконати своїх діток, що у Румунії (де відбуватимуться зйомки) буде так само весело, як і в Диснейленді.

А ця дівчина піде до кінотеатру, це точно.

***

Я не верю, что на Земле есть хотя бы один человек, у которого нет мечты. А это значит, что у каждого из нас есть огромный повод встать и идти.