Маргарет Этвуд - Заповіти

Але блакитна тека оповідала зовсім іншу історію. Вона була підкріплена фотографіями й розшифруваннями численних потай записаних розмов. Між Командором Сондерсом і Служницею не було незаконного зв’язку — лише регулярні Церемонії, як наказує закон. Однак у Поли та Командора Кайла, мого колишнього батька, був роман іще до того, як Табіта, моя мати, померла.

Пола потоваришувала зі Служницею й запропонувала допомогти їй утекти з Гілеаду, бо ж вона знала, яка дівчина нещаслива. Вона навіть дала їй мапу та вказівки, а також імена кількох контактів «Мейдей», до яких можна було звернутися дорогою. Коли Служниця вирушила в путь, Пола сама прирізала Командора Сондерса. Саме тому на ній було стільки крові — не від надягання на нього штанів. Насправді він штанів і не знімав, принаймні тієї ночі.

Поєднавши хабар із погрозами, вона підкупила Марфу, щоб та підтримала історію про Служницю-вбивцю. Тоді викликала Янголів і звинуватила Служницю. Далі все зрозуміло. Нещасну дівчину знайшли, коли вона розпачливо блукала вулицями, бо ж мапа була неточна, а тих зв’язкових «Мейдей», як з’ясувалося, просто не існувало.

Служницю допитали (у теці лежало розшифрування того допиту, і це було вельми неприємне читання). Хоч вона й визнала, що намагалася втекти, і розкрила ту роль, яку відіграла в цьому Пола, та продовжувала наполягати, що не винна в убивстві, — тобто що вона взагалі про те вбивство не знала, — аж поки біль не став нестерпним і не змусив її зізнатися.

Зрозуміло, вона була невинна. Та її все одно повісили.

Тітки знали правду. Принаймні одна з них знала. Ось були докази, у цій теці на моєму столі. І з Полою все одно нічого не зробили, натомість повісивши за її злочин Служницю.

То було потрясіння, наче у мене вдарила блискавка. Але я не просто була шокована всією цією історією — загадкою було те, чому її поклали мені на стіл. Чому невідома людина віддає мені таку небезпечну інформацію?

Відколи те, що ти вважала правдою, виявляється оманою, починаєш не довіряти й усьому іншому. Чи то була спроба налаштувати мене проти Гілеаду? А може, все було сфабриковано? Чи Тітка Лідія погрожувала Полі оприлюднити її злочини і саме це змусило мачуху облишити спроби одружити мене з Командором Джаддом? Чи ця страшна історія купила мені місце Тітки в Ардуа-холі? Чи це був спосіб сказати мені, що моя мати, Табіта, померла не від хвороби — її в якийсь невідомий спосіб убила Пола, а може, навіть і Командор Кайл? Я не знала, чому вірити.

І нікому не могла звіритися. Навіть Беці: не хотіла наражати її на небезпеку, робити своєю спільницею. Правда може завдати чимало клопоту тим, хто не повинен її знати.

Я закінчила свою роботу в той день і поклала блакитну теку там, де знайшла. Наступного дня на столі лежала нова промова, а блакитна тека зникла.

Протягом двох наступних років на столі на мене чекало чимало подібних тек. Усі вони містили докази різних злочинів. Ті, в яких оповідалося про Дружин, були блакитні, де йшлося про Командорів — чорні, про допоміжних спеціалістів, наприклад лікарів, — сірі, про Марф — блякло-зелені. Не було свідчень лише про злочини Служниць та Тіток.

Переважно мені залишали блакитні або чорні теки, в яких описувалися численні злодіяння. Служниць змушували до незаконних дій, а тоді звинувачували; Сини Якова плели змови один проти одного; відбувалися обміни хабарями й послугами на найвищих рівнях; Дружини плели інтриги проти інших Дружин; Марфи підслуховували, збирали інформацію, а тоді продавали її. Траплялися загадкові харчові отруєння, немовлята переходили від Дружини до Дружини на підставі скандальних, але безпідставних чуток. Дружину вішали за подружню зраду, якої не було, бо Командор хотів мати іншу, молодшу Дружину. Громадські суди, що мали на меті винищення зрадників та очищення лідерів, перетворилися на парад лжесвідчень, добутих тортурами.

Фальшиві свідчення не були чимось винятковим, це було звично. Під зовнішнім покривом доброчесності й чистоти Гілеад гнив.

Після теки про Полу найбільше мене зацікавило досьє на Командора Джадда. Воно було товсте, містило, окрім різних проступків, свідчення стосовно доль його попередніх Дружин, із якими він був одружений до наших коротких заручин.

Він позбувся їх усіх. Першу зіштовхнули зі сходів — вона зламала шию. Було сказано, що вона перечепилася й упала. З інших тек я знала, що такі речі нескладно виставити як нещасливі випадки. Дві інші дружини померли під час або ж невдовзі після пологів; немовлята виявилися Не-дітьми, але смерті цих Дружин передбачали навмисно спричинене зараження крові або шок. В одному випадку Командор Джадд не дав дозволу на операцію, коли Не-дитя з двома головами застрягло в пологових шляхах жінки. Він «побожно» заявив, що тут нічого не можна вдіяти, бо серце плода ще б’ється.