Чак Паланик - Виправний день

Її кількість голосів сягає якихось жалюгідних тисячі сто. Не династія, звісно, та він зможе заробити якийсь статок, голосуючи на всіх виборах так, як скаже той, хто найбільше заплатить. Те, чи зможе він її убити і як, це вже інше питання.

Можливо, вона прочитала це в його очах. Вона сказала:

— Я так розумію, ви мене вб’єте? — голос утратив селюцьку гугнявість. Він зазвучав космополітно, культурно. У теперішні часи культура вважалася чимсь поганим. Культура приводила тебе до смерті.

З кабіни вантажівки Талбот повчав на всю котушку:

Виправний день — це не помста. Мисливець не ненавидить лося. Він глибоко поважає свою жертву, але мисливець знає, що тварина мусить померти, заради того щоб вижив він сам.

Довсона вразив сором. Отак дивлячись на неї, таку злиденну, з кіркою піску навколо потрісканих ніздрів і в кутиках рота, шиєю, що гноїлась укусами комарів та сирими подряпинами, сховану під смородом немитого тіла і несусвітньою політичною ідеологією, він бачив, що колись вона була досить гарненькою молодою леді.

Жінка повернула шию і глянула через плече. Примружившись, вона роздивлялася горизонт у пошуках переслідувачів. Не звертаючись ні до кого конкретно, вона сказала:

— То не був якийсь там пересічний рейд на трусики [139] Panty raid — популярне хуліганство в американських коледжах 1950-х років, коли група студентів проникала в гуртожитки дівчат, щоб викрадати їхню спідню білизну. … — голос від горя захрип так, що ледве чувся. — У них була зброя, — вона розповіла, що загони залишили її живою і наказали зносити загиблих співробітників і співробітниць до поховальних ям. — Увесь мій персонал…

За мить її коліна підломилися, й вона переможено вклякла на гострий гравій. Схилила голову так, що обличчя сховалося за космами волосся. Людська жертва. Вона дістала з ящика для інструментів ніж для лінолеуму і подала йому.

— Візьміть, — сказала вона, — молю вас. — Іншою рукою підняла запечене волосся, щоб відкрити вухо. — Відріжте, але підвезіть мене до кордону, будь ласка… — Вона стояла на колінах у пилюці, ніби надто втомилася, щоб бігти далі. Якщо він її не знешкодить, це зробить хтось інший.

З тортурами чи без, вона хотіла, щоб він повідомив, що вона померла. Він забере собі голоси, а вона втече в Канаду. Те, що від неї залишиться. Наче взаємовигідна ситуація.

Довсон знову клацнув пальцями, та цього разу показав на головку, яку просив раніше. Перший мисливець за головами, найімовірніше, підбереться вже дуже скоро.

— Саманта? — сказав він.

— Раманта, — виправила вона. Стільки гордості в неї ще залишилося. Вона відставила ніж і повернула головку. Здається, зрозуміла суть повідомлення.

Нікого не різатимуть і ніхто нікуди не поїде, доки він не приладнає цю трансмісію.

Зі звичайним блокнотом не спрацювало. У світі до Списку… у світі, який ви вважаєте таким стабільним… Волтер не міг записувати так швидко. Ніхто б не зміг, не з тим темпом, з яким Талбот Рейнолдс, божевільний на всю голову, говорив. Збуджений від утрати крові крізь порізи бритвою і розкопки, з яких продовжувала текти кров, він звісив голову, а повіки тремтіли, одурманені екстазом болю. Досі голий, прикутий до крісла, що стояло в калюжі поту, сечі та крові цього великого чоловіка, довгі нитки слини звисали з кутиків рота, поки він біснувався. Белькотливий труп. Оракул, ошалілий від передозування ендорфінами.

З блокнотом не вийшло, тож Волтер замінив його ноутбуком. Пальці гналися, щоб устигнути за словами Талбота. Як це допоможе йому заробити статок, щоб він мав змогу зробити Шасті пропозицію, Волтер уявлення не мав.

Стукаючи по клавішах, пальці залишали червоні відбитки. Клавіатура ставала липка. Спіралі та завитки крові Талбота.

Талбот диктував:

— Гомосексуал завжди буде двигуном заробітку статків, бо він не зазнає витрат на виховання дітей, — він спинився, дивлячись на Волтера. Щоб упевнитися, що його слова не пішли намарно. — Наступне покоління гомосексуалів, — продовжив він, — завжди народжується і виховується гетеросексуалами до того, як приєднатися до своїх побратимів. Таким чином індустрія дорослих гомосексуалів може зростати, поки індустрія гетеросексуалів перекачує свої потужності у виховання дітей, від чого зрештою виграє гомосексуальна спільнота.

Волтер завершив пасаж, повторивши вголос:

— Гомосексуальна спільнота, — щоб показати, що він встигає.

— Крім того, гомосексуали, — декламував Талбот, — не марнують час на виховання дітей і можуть відводити його на вдосконалення можливостей чи просто тривалішу роботу, без втрат через нехтування сім’єю…