Майкл Ондатже - Англійський пацієнт

Дякую відділенню англійської мови Ґлендон-колледжу Йоркського університету, віллі Сербеллоні, фонду Рокфеллера та Столичній довідковій бібліотеці Торонто.

Хочу скласти належну шану людям, які великодушно допомагали мені: Елізабет Денніс, яка дозволила мені прочитати її листи, надіслані з Єгипту під час війни; сестрі Марґарет з вілли Сан-Джироламо; Майклові Вільямсону з Національної бібліотеки Канади, що в Оттаві; Анні Джардін; Родні Деннісові; Лінді Спалдінг; Еллен Левін; а також Лаллі Марві, Дуґласові ле Панові, Девідові Янґу та Доньї Перофф.

Нарешті особлива подяка Еллен Селліґман, Ліз Калдер і Сонні Мехта.

«Англійський пацієнт» — найвідоміший роман канадського письменника Майкла Ондатже — є одночасно і щемливою історією трагічного кохання на тлі Другої світової І війни, і книжкою, яка приголомшує глибиною філософських роздумів. Нагороджений Букерівською премією, а також найвищою літературною відзнакою Канади — Премією генерал-губернатора — роман був з успіхом екранізований 1996 року й отримав дев’ять «Оскарів» із дванадцяти номінацій від Американської кіноакадемїї.

У напівзруйнованій віллі неподалік Флоренції доля зведе чотирьох: колишнього крадія, а тепер героя війни Караваджо, сапера Кіпа, канадську сестру милосердя Хану і її безіменного, обгорілого до кісток останнього підопічного — англійського пацієнта.

Як і за Середньовіччя, італійські монастирі вціліли і зберегли безцінні фрески, бо були неприступні... Англійський пацієнт веде щоденник поміж рядків Геродота... У лівійській печері кудись пливуть фігури доісторичних плавців, а на стіні будинку в Хіросімі — тінь заживо спаленої людини...

Після усіх побачених жахіть і смертей, після душевних мук і фізичних тортур, пережитих за цю війну, вони не втратили здатності кохати. Можливо, саме кохання і пам’ять про нього дають їм сили жити далі.

Йдеться про роман Р. Кіплінґа «Кім». ( Тут і далі прим. пер., якщо не вказано інше. )

Ель-Аб’яд — мис у Тунісі, крайня північна точка Африки.

К’ю — Королівські ботанічні сади у Лондоні.

Фенек (лат. Vulpes zerda ) — мініатюрна лисиця, яка живе в пустелях Північної Африки.

Бурнус (франц. bournous , з арабської «бурнус» — «широкий плащ») — арабський плащ із цупкої вовняної тканини з каптуром.

Ньюелл Конверс Ваєт — художник зі Сполучених Штатів першої половини ХХ століття. Відомий ілюстратор дитячих книжок.

Приблизно 180 см.

Фелах — фермер або селянин у країнах Близького Сходу.

Тассілін-Адджер (у перекладі з туарезької — «Плато річок»‎) — плато в південно-східній частині Алжиру, в пустелі Сахара. На плато в різні роки були знайдені петрогліфи, датовані VII тис. до н. е. — VII століттям.

Мається на увазі теорія Ж. Кюв′є, котрий вважав, що можна відновити вигляд динозавра, маючи лише одну кістку.

Ель-Агейла — містечко на півночі Лівії, розташоване на узбережжі затоки Сидра.

Гра, яка тренує пам’ять, названа на честь Крістофера Луїса Пельмана, британського психолога початку ХХ ст., який створив її.

Морозиво ( іт. ) .

Джузеппе Фортуніно Франческо Верді (1813—1901) — італійський композитор і диригент.

Wurlitzer — музичний автомат.

Йдеться про легендарну похилу Пізанську вежу.

Ареццо — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Тоскана, столиця провінції Ареццо.

Топінамбур.

Багряний Першоцвіт (Scarlet Pimpernel) — герой одноіменного роману Е. Орці.

Анджело Поліціано (справжнє прізвище — Амброджіні) (1454—1494) — італійський поет і вчений-гуманіст.

Лоренцо Медічі (1449—1492) — правитель Флоренції у 1469—1492 рр., поет, меценат.

Джованні Піко делла Мірандолла (1463—1494) — італійський мислитель і філософ епохи Відродження, представник раннього гуманізму.

Філіппо Брунеллескі (1377—1446) — видатний італійський архітектор епохи Відродження.

Сикхи — народ, що проживає на території Індії. Послідовники релігійно-реформаторського руху.