Василь Слапчук - Мовчання адресоване мені

щораз хтось висмикує
стежку з-пiд нiг
наче килимову дорiжку
i чоловiк втрачає рiвновагу
заточується незграбно падає
зустрiчнi оминають чоловiка
однi лаються другi смiються
третi з огидою п’яницею обзивають
а бiльшiсть байдуже не помiчають
чоловiк силиться добути слово
язик йому заплiтається
i вiн белькоче щось нерозбiрливе
чи то смiється чи то плаче
i тiльки стара згорблена бабця
з вицвiлими очима
опираючись на курячу лапу костура
прошамкотiла спiвчутливо
до чого тiльки не доводить
людину любов

чоловiк повертається
жене перед себе вiдлуння
власних крокiв
мощеною бруком нiчною вулицею
але повiльно не кваплячись
як женуть увечерi з пасовиська
череду обтяжених вименем корiв
чоловiка не видно
всi лiхтарi пiдтягнулися
до центральних вулиць
де їм з викликом пiдморгують
кольоровi неоновi вивiски
а в завжди освiтлених
вiкнах-вiтринах
стовбичать самовдоволенi манекени
однак характер ходи
вказує на те що це не жiнка
чоловiк зупиняється
черкає один за одним сiрниками
вони з шипiнням гаснуть
хоча чоловiк i затуляє їх
спиною од вiтру
i ховає в долонях
знову вона плакала
бурчить чоловiк нарiкаючи
на вiдсирiлi сiрники
зустрiчний перехожий
дає чоловiковi припалити
дивлячись на освiтлене
спалахом обличчя
впевнено вiдзначає
вiн її не любить
давши припалити
зустрiчний сiрниками не дiлиться
нехай помучиться
зловтiшався
позаяк був самотнiм
i був жiнкою

чоловiк грає в шахи
сам з собою
хоча змалку мрiяв
грати на флейтi
спочатку йому
заважали зуби
потiм довiдався
що у нього губи
неправильної форми
а нарештi з’ясувалося
що немає слуху
власне i шахи не для нього
але у домiно
його грати не беруть
а в дурня
самому не хочеться

звiдкiля розпочати
вагається чоловiк
приглядаючись до в’яленої риби
з голови чи iз хвоста
розпочну з хвоста
очевидно це комплекс
меншовартостi в менi проявляється
мiркує чоловiк
адже не тiльки риби
але й усi звiрi птицi
навiть чорти
надiленi хвостами
i тiльки люди
безхвостi
пiшли зi мною
кинула проходячи жiнка
чоловiк озирнувся жiнцi вслiд
i квапливо звiвся
iншим разом розпочну з голови
подумав про недоїдену рибу
люди що залишилися
стали сперечатися
чи мав той чоловiк рацiю

коли чоловiк був малим
великi його часто били
не за якiсь провини
а тiльки тому
що вiн був малим
коли я виросту
то всiм їм вiдомщу
поклявся чоловiк
чоловiк став дорослим
але так i не помстився
не тому що навчився прощати
а тому що так i зостався
малим

чоловiк пас корову
i розмiрковував над тим
як гарно почуватися пастухом корови
все-таки бодай якась
рiвновага i справедливiсть
у природi iснує
якщо жiнка лиха i на вроду негожа
то корова спокiйна i лагiдна
нi неправда
подумавши трохи
остаточно вирiшив чоловiк
рiвновага є а справедливостi нема
i копнув корову в живiт
хай би й корова була норовистою
i билася
тодi вона могла б
прохромити рогом його сварливу жiнку
i та померла б
а вiн одружився б
на тихiй i файнiй
от худобина
все життя зiпсувала
щоб ти цвяхiв наїлася
а спочатку ж
усе так гарно було

зустрiчаються два зайцi
один з вовком
другий iз шкiльним товаришем
i обом нема про що говорити
надто вони рiзнi
пригадали усе своє минуле життя
та й попрощалися
один з товаришем
а другий назавжди

- Знаєш, усi зайцi рiзнi,-
дiлився дiд Мазай враженнями.
- Так, - погодився спiврозмовник.-
Все залежить вiд рецепту та кухаря.

прийшовши до влади
i перепробувавши усi способи впливу
заєць дiйшов висновку
що керувати собою
неможливо
однак поставився до цього фiлософськи
фата моргана
я собою не володiю
я за себе не вiдповiдаю
казав про себе
страшний чоловiк
звiр а не заєць
говорили про нього
значно легше керувати
iншим зайцем
прагнення до влади
спонукало зайця
до одруження
яке розширило горизонти
його фiлософських уявлень
але порушило їхню стрункiсть
нонсенс
де ж це бачено
щоб не володiючи собою
за себе вiдповiдати
i приречено зiтхав
фатум