Любко Дереш - Архе

Найпопулярнішим місцем на піку нафтизинового буму вважався Високий замок і дільниця довкола. Сквер навпроти Академії друкарства належав якраз до таких.

Опустілі археманівські території ще зберігали позитивну ілюмінацію, залишену натовпами видців, і на цих прогрітих порожнинах вилежувалась різна шваль. У серпні тут збиралася зграйка захіпованих, невихованих жумчок малоліток, косметизованих і наглючих. Жумчки вдягалися так, наче хотіли за останні дні канікул відтрахати цілий світ.

Лукаві, пропірсинґовані уздовж і впоперек нeдорослі стріляли в перехожих цигарки і реготали за їх спинами так, що мурашки по шкірі.

«Р р р р р р р», — подумала Терезка. Присутність жучок викликала суперечливі почуття: кортіло наставити їм двійок у щоденник, або відпороти по голій сраці указкою, чи запатентувати автогеном. Юні істоти не визнавали бюст гальтерів, що наче виправдовувало їхні добротних розмірів груди. Дівчатка на лавках мали рівні ніжки, рівні й достатньо вгодовані, місцями навіть грубі. Для Температури це було як образа. Вона розправила складки на спідниці, щоб не стирчали коліна. Такі ж худі, як і вся вона, схожа на нетопира.

«Так, нетопира — але такого дуже доброго», — втішила себе Терезка.

Оцінюючи цю антроподеґенеративну руїну так неодноз начно, Температура впевнилася: у даний момент руїна виглядає когось із плазматиків ветеранів — когось із тих, що зав’язали.

Сутанисті зaв’язки [6] Зав’язок — людина, яка припинила архе сесії (за: А.М.Давихам, неопубл.). торію, яку Терезка застала біля Академії, слід було вважати досконалою. Зaв’язок одинак, який натрапить на подібну жилу уваги, може цілими днями упиватися розповідями про те, як йому зривало черепицю: і на даху крапав, і на Сонце втикав, а з шумами взагалі — ледь не залишився у полоні звукової цивілізації з віддаленої метагалактики, ось. Загалом, такий персонаж, попри начіпну браваду, залишав враження розгубленої особистості, переповненої витісненими реакціями і страхами. більше не ходили строєм. Вони любили тинятися місцями слави поодинці. І справа зовсім не у ефекті відчуження. Більшість зaв’язків страждає патологічним бажанням знаходитись у центрі уваги. Ауди

Терезка примостилася на лавці ближче до пожежної частини. Уявила себе хамелеоном. Набравши невидимої барви, завмерла у строкатій яєшні зі світла та тіней листочків дерев.

Тиша.

Яєшня колишеться на вітрі, відшаровуючись від землі.

Перехоплює подих.

У протилежному кінці вулиці вийшла темна постать.

Терезка придивилася. Звідти до компанії дівчат близився певний юнак. Культурний герой намірявся увійти в контакт.

«Зав’язок», — подумала вона.

Хлопчина (куций самурайський хвостик, жирне чоло, піжонські штани «багами», нашийний ланцик з медальйо ном) підійшов до малявок. Руки в кишенях. Зав’язалася балачка. Хлопчина пригладжував зачіску і щось розпитував.

Найактивніша із тусівниць, лідер середовища, закушувала губу і кивала головою. Вона закладала за вухо пасмо волосся і показувала рукою в браслетах у керунку Академії — здається, звідти мав звичку являтися крапляр.

Хлопчина, втомлений чеканням навстоячки, сів до дівчат.

Хі хі, ха ха. Дівчата штурхаються. Піжон либиться.

Поки Терезка оцінювала розклади, на вулиці з’явився підозрілий суб’єкт. Це був живий архефакт доби архе. У такт нечутній музиці він крутив головою в береті, кивав него леним підборіддям, розкошував своїми шортами «вітри лами», глядів спонад своїх малинових окулярів і човгав сандалями на босу ногу. Рукою він притримував сумку, перекинуту через плече. Одним словом, поводився, як правдивий архе фактор [7] Архе фактор — людина, яка продає власноруч закалатані краплі, штовхач. Через картель у «час архе» далеко не кожен наважувався продавати краплі на вулиці заради ідеї. Тому для безпеки архе фактори брали в напарники нунція — людину, яка попередньо готує місце контакту. Тандем фактора і нунція породив низку міфологем, мотто яких — діалектична спряженість цих людей. У Львові певний час був відомий тандем видців Сантехніка і Курсанта. Вони безпосередньо причетні до вибухового поширення «плазми» на природничих факультетах вищих навчальних закладів міста. Архе пушер — найманий робітник, який продає краплі для картелю чи іншої організації. (за: А.М.Давихам, неопубл.). . Крапляр прошкував тінистим боком вулиці й тихенько зумотів у русяву борідку: «плаз зма», «плаз з зма», «плаз зма». З кожним кроком з під шортів спекулянта визирали волохаті коліна, а по задниці м’яко гупала сумка.