Чак Палагнюк - Щоденник

Вона тепер така худа, як жінки в іспанських серіалах.

У задньому дзеркалі видніються її очі — впалі та почервонілі. Місті схожа на труп Паґаніні.

Перед тим, як вийти з авто, вона бере ще одну пігулку зеленої водорості, і в голову їй стріляє біль, коли вона ковтає її під банку пива.

Відразу ж за скляними дверима вестибюлю на Місті чекає детектив Стілтон, дивлячись, Як вона йде через автостоянку. І хапається для рівноваги за кожен автомобіль.

Коли Місті видирається по східцях; вона допомагає собі, хапаючись рукою за перила і підтягуючись угору.

Детектив Стілтон притримує для неї двері і каже:

— Щось ви не дуже гарний вигляд маєте.

Місті пояснює, що то — головний біль. А може, то через її фарби. Червоний кадмій. Титанові білила. У деяких фарбах міститься свинець, мідь чи окис заліза. А деякі художники погіршують ситуацію тим, що скручують пензель ротом, щоб він тонше писав. У мистецькій школі завжди попереджають, розповідаючи про Вінсента ван Ґога та Тулуз-Лотрека. Про всіх тих художників, які збожеволіли і чиї нерви були уражені настільки, що їм доводилося малювати пензлем, прив’язаним до всохлої руки. Токсичні фарби, абсент, сифіліс. Слабкість у руках та щиколотках — це повна ознака отруєння свинцем.

Усе — твій автопортрет. Навіть твій мозок, видалений під час розтину. Твоя сеча.

Отрути, наркотики, хвороба. Натхнення.

Усе — щоденник.

До речі, детектив Стілтон усе це записує, шкрябаючи у своєму блокноті. Задокументовує кожне її малорозбір-ливе слово.

Місті мусить заткнутися, інакше в неї заберуть Теббі і відвезуть її до державного притулку.

Якась жінка реєструє їх за своїм столиком. Вони розписуються в щоденному журналі відвідувань, і їм видають пластикові значки, які треба причепити до одежі. Місті вдягла одну з найулюбленіших брошок Пітера: великий завиток із жовтих штучних діамантів, — усі камінці надщерблені та потьмянілі. На декотрих з них срібна станіоль відлущилася, і вони більше не іскряться. І з вигляду не кращі за розбите пляшкове скло, що валяється на вулиці.

Місті чіпляє пластмасовий значок біля брошки.

Детектив каже:

— Схоже, що вона стара.

А Місті відказує:

— Чоловік подарував мені її, коли ми ще зустрічалися.

Вони чекають ліфт, коли детектив каже:

— Мені потрібен доказ, що ваш чоловік був тут протягом останніх двох діб. — Перевівши погляд з мигаючого індикатора поверхів на Місті, він каже: — А вам, можливо, доведеться надати документальні свідчення вашого перебування на острові за цей самий період часу.

Ліфт розчиняється, і вони вступають усередину. Двері зачиняються, і Місті натискає кнопку третього поверху.

Уставившись на двері, вони якусь мить мовчать, а потім озивається Стілтон:

— Я маю ордер на його арешт. — І ляскає себе по нагрудній кишені своєї спортивної куртки.

Ліфт зупиняється. Двері розкриваються. Місті й полісмен виходять.

Детектив Стілтон розкриває свій блокнот, щось там читає і питає:

— Ви знаєте людей із проїзду Західна затока, 346?

Місті, яка йде попереду нього коридором, перепитує:

— А що?

— Ваш чоловік робив там реконструкцію минулого року, — пояснює детектив.

Це там, де зникла господарча кімната.

— А як щодо Північного Соснового шляху, 7856? — питає Стілтон.

Це там, де зникла білизняна кімната.

Місті відповідає ствердно. Так. Вона бачила, що там натворив Пітер, але домовласників тамтешніх не знає, ні.

Детектив Стілтон із ляском закриває блокнот і каже:

— Обидва будинки минулої ночі згоріли. П’ять днів тому згорів іще один будинок. А перед тим був знищений іще один будинок, що його реконструював ваш чоловік.

А в кожному з цих випадків — підпал. Усі будинки, в яких Пітер залишив свої сповнені ненависті графіті, — усі вони займаються. Учора поліція отримала листа від однієї групи, яка взяла на себе відповідальність за ці підпали. Океанський альянс за свободу. Скорочено — ОАС. Бони хочуть покласти край усякому будівництву на узбережжі.

Ідучи за Місті довгим коридором із лінолеумною підлогою, детектив каже:

— Рух за верховенство білих та Партія зелених мають зв’язки, що тягнуться в минуле. — Він пояснює: — Від захисту природи до захисту расової чистоти відстань досить коротка.

Вони доходять до палати Пітера, і Стілтон каже:

— Якщо ваш чоловік не зможе довести, що він був у шпиталі кожну з тих ночей, коли стались підпали, мені доведеться заарештувати його. — І знову ляскає по' нагрудній кишені куртки, де лежить ордер.