Люко Дашвар - Битi є. Макар

Двадцять п’ятого грудня прокинувся вдосвіта не від нічних жахів чи лаю сусідської вівчарки. Наснився вихід. Макар побачив його ясно і чітко. «Ну? Рейдери? І що? Треба самому стати рейдером. І захопити свою фабрику» — промайнуло, і механік розплющив очі.

— Нормально… — прошепотів нервово. — Продам Марті її папери! І на ці гроші… захоплю фабрику!

Безглузда ідея сотворила диво. Помчав до фабрики. Зупинив автівку просто біля порогу. Вийшов, ляснув дверцятами, пішов до Горили.

— Щось ти сьогодні веселий? — Горила підозріло розглядав вкрай збудженого механіка.

— Дай прикурити! — смикнувся Макар. Усміхнувся. — Дякую…

Відійшов від порогу на метр, дістав мобільний. «Скоро зустрінемося, Нані!» Сунув до автівки, земля під ногами горіла. Кишеню пік аркуш з компроматом на Марту. «Іванко — примусове поглинання». І номер мобільного. Його цікавить поглинання! Хай на нього попрацює та Іванка. Він почекає години до дванадцятої, зателефонує тій Іванці і скаже, як колись швачкам, — арбайтен!

О десятій терпіння луснуло. Ухопив мобільний, гарячково набрав номер.

— Слухаю, — почув спокійний чоловічий голос.

— Мені потрібна Іванка, — у лоба.

— Тут немає ніяких Іванок. Це телефон Миколи Іванка, — почув роздратоване.

Психанув: клята Марта!

— Вибачте. Я від Марти, помічниці пана Сердюка, — гарячково видав фразу-пароль. — Справа в тому…

— Що? Знову поглинання? — перебив Іванко.

— Ми можемо зустрітися сьогодні? — спитав якомога спокійніше, хоч губи тремтіли.

— Ну, раз ви від Марти… О другій вас влаштує?

— Безумовно.

— У парку біля Михайлівського, — повідомив пан.

— На свіжому повітрі? — не втримав іронії.

— Як показує досвід, усі попередні розмови краще починати саме так, — менторським тоном повідомив пан Іванко. — Ми чекатимемо на вас біля виходу з фунікулера.

— Ми?..

— Я буду з партнером. Ви упізнаєте нас одразу.

І як не впізнати цих двох? Молоді, у сонцезахисних окулярах, хоч хмари аж сині. З кейсами. Один нагадував святкову розцяцьковану паску для VIP-персон, другий — свічку, яку в цю паску мали би встромити. Разом вони цілком могли би зійти за гей-парочку, що процесом мало відрізнялося від першого варіанту.

— Іванко, — представилася паска.

— Серьожа… — сказала свічка.

— Макаров, — зверхньо повідомив механік.

Паска вказала на найближчу лаву на оглядовому майданчику біля фунікулеру. Змахнули сніг, повсідалися.

— Слухаємо уважно, — почув голос свічки.

— Я… зацікавився однією фабрикою…. — обережно почав Макар.

— Об’єкт. Ми кажемо: «об’єкт», — сказав Іванко.

— Серйозно? Ну, і скільки «об’єктів» з вашою допомогою змінили власників? Мене цікавить ділова репутація людей, з якими я наважуюся… на непросту справу.

— Одинадцять успішних поглинань.

— Рейдерських атак? — уточнив механік.

— Ми не користуємося вульгарним сленгом. Ми кажемо: «недружнє поглинання». У нас — одинадцять успішних поглинань. За останній рік. Усе законно і легально. Ми не працюємо за «кривими» схемами. Невже пані Марта не говорила вам? — похвалилася паска.

— Білі й пухнасті?

— Точно, — здивовано відповіла паска. — Можемо довідку показати.

— Ліцензію на вбивство?

Парочка перезирнулася.

— Пане Макаров. Ви не схожі на серйозного замовника, — сказав Сєрьожа.

— Ще й як схожий! — агресивно відповів механік. — Давайте! По суті, детально і з цифрами. Для мене ця справа нова. Хочу зрозуміти… перспективи.

Паска кивнула.

— Як правило, ми розбиваємо операцію на п’ять етапів. Спочатку досліджуємо об’єкт.

— У першу чергу, його здатність захищатися, — пояснив Серьожа.

— А якщо в хазяїна об’єкту надійний дах? — запитав Макар.

— Тоді складаємо схему нейтралізації всіх, хто намагатиметься захистити об’єкт, — роз’яснив Серьожа. — Непробивних практично не існує. У кожного є… скелети в шафі.

Іванко кивнув:

— Так. Наступні етапи найбільш витратні — організація і проведення захоплення. Тариф загальновідомий. Підраховуємо натуральні витрати, помножуємо на три. За досвідом знаємо — в середньому виходимо на півтора мільйона. Доларів. Не враховуючи попереднього «зажахування».

— Зажахування? — перепитав механік.

— Негативний розголос у пресі щодо об’єкта. Чи, наприклад, відкриття карної справи проти його хазяїна… Бажано за зловживання і розповсюдження наркотиків, протидію міліції чи розбещення неповнолітніх… Публіка це любить.

Макар відчув: ще слово, і його знудить. Брудні. Мамо рідна, які ж брудні й вонючі!