Чак Палагнюк - Снаф

Що б ви думали?

Кессі знала секретне ім'я Мерилін, ім’я особи, якою Монро мріяла бути. Не блондинкою, що вихляє задом і лопоче, наче маленька дівчинка. Монро мріяла бути шанованим інтелектуалом на кшталт Артура Міллера, шанованим актором, що вчився за системою Станіславського. Гідною людською особистістю. Саме нею ставала Монро, коли подорожувала без макіяжу, без дизайнерських лахів, позичених у кіностудіях, зав’язавши своє знамените волосся у шарф, сховавшись за окулярами в роговій оправі. Це була та проста, розумна, освічена акторка, що називалася Зельдою Зонк. Коли замовляла авіаквитки чи в’їжджала до готелю. Зельда Зонк. Яка читала книжки. Яка колекціонувала твори мистецтва. От ким Мерилін Монро, білява секс-богиня, мріяла бути.

Міз Райт знала.

Весь час ця жінка знала, хто я така. Хто вона насправді така. Вона підігравала, знаючи, що помре. Кессі Райт охоче трахнула 600 дрочил, щоб зробити мене багатою.

Щира правда. Ще одна остання річ, до якої зводиться сьогоднішній день, — це реальність.

Що вам робити, коли вся ваша ідентичність зруйнована в одну мить? Як вам витримати, якщо вся історія вашого життя раптом виявляється помилковою?

Ця сука.

По телеку показують перший фільм, у якому Кессі взагалі з'явилася. Знятий на відео, може, трішечки кращий, ніж якоюсь прихованою камерою безпеки в куточку супермаркета. У телеку вона і я, такі молоді, як Шейла і малий номер 72. Очі Кессі закочені, аж видно самі білки, руки мляво бовтаються з боків, голова хилитається на шиї так сильно, що від ривків розкривається рот, слина стікає з куточків губ.

Квола, наче надута секс-копія з неї самої.

Якщо хочете знати, для того першого фільму, який я зробив із Кессі, я підсунув їй дієтичну колу з бета-кетаміном і демеролом. Установивши камеру на тринозі поруч із матрацом, я трахнув Кессі в усі місця, в які тільки вліз мій хуй.

Бо я так сильно любив її.

Той перший фільм називався «Грайлива справа». Коли вона стала відомою, продюсери перемонтажували його та випустили фільм під назвою «Виграй мене туманно». Перемонтажувавши потім у «Горизонти бажання».

Щоб ви знали, Кессі ніколи не збиралася робити той перший фільм.

Це кіно показують порожньому підвалу.

Малий у сортирі відшкрібає отруту з яєць, відшкрібає так, як чувак із ведмедиком шкріб чоло.

Шейла спускається сходами, ридаючи ридма. Тре рукавами светра свої очі, розмащуючи шмарклі й таке інше аж до вух, її кутні зуби міцно стискаються, й у кутках щелепи ходять жовна. Вона каже: «Йобар…» Шейла жбурляє планшетку через усю кімнату, й вона ударяється об стінку та вибухає паперовими іменами й номерами. Тріпотливою хмаринкою двадцятий п’ятдесятидоларових купюр, якими Шейла брала хабарі.

Малий виходить з убиральні зі словами: «Не плач». Зі словами: «Це те, чого міз Райт хотіла…»

Закінчивши Міссоульську старшу школу, Кессі плекала цей свій суперплан отримати драматичну освіту. Вона збиралася жити вдома та вчитися на акторку чи кінозірку, або принаймні хоч якось потрапити до шоу-бізнесу. Вона в жодному разі не планувала виходити за мене. Вона сказала, що для мене вона на зависокому рівні. Кессі сказала, може, якби вона була тупою та зневіреною, якби справді хапалася за соломинку та потерпала без любові, цілковито знищена, то тоді вона, може, й прийняла б мою пропозицію, — і я вирішив, що надія ще є.

Проблема була в тому, що її старі накачували її проти мене всією цією маячнею про самоповагу.

Того вечора в п’ятницю, коли Кессі сказала мені це, я відповів, що зрозумів її. Сказав, що хочу, щоб вона прожила те повноцінне, розкішне життя, мрію про яке вона виплекала.

Найбільше відчуття цього дня нагадують підтирання ззаду наперед. Ти сидиш на товчку. Не думаючи, розмащуєш гівно по зморшкуватій шкірі своїх відвислих яєчок. Чим ретельніше ти намагаєшся відтерти все начисто, тим сильніше розтягається шкіра, і загиджуєшся все сильніше. Тонкий шар лайна розповзається між твоїм волоссям, повзе вниз по стегнах. От як такий день відчувається — такий, як сьогодні.

Пізніше Кессі сказала мені, що наркотики — «Спешл К» та демерол — зупинили їй серце. Мозок її захолонув, і вона піднеслася вгору, над своїм тілом. Зависнувши під стелею та дивлячись вниз, вона разом із відеокамерою дивилася на те, як моя задниця напружувалася та розслаблялася, напружувалася та розслаблялася, коли я трахав її, поки її серце не почало знову стукати. Затрахав її до смерті, а тоді трахом повернув до життя. Деручи її мертве тіло на тому матрасі, я закінчив її старе життя, в якому вона хотіла грати, та розпочав нове.