Я навмисне збрехав про експеримент, тому що це був єдиний спосіб витягнути цю сумлінну істоту з інституту в робочий час. А яхт-клуб — це і є зміна обстановки. Коли ти виходиш на воду під вітрилами, так само, як це робили твої предки сотні, а може, й тисячі років до тебе, коли не довіряєш свою долю автопілоту, а вирішуєш її сам, у голові капітально прочищається. Отже, рецепт такий — весь непотріб, тобто зайві думки, ви залишаєте на березі, а із собою берете тільки той мінімум, який не перевантажить яхту. Тоді сідаєте до румпеля, піднімаєте вітрила, і геніальні рішення самі приходять до вас. Головне — не підганяти їх.
УГС мала кілька службових яхт у клубі, але ними майже ніколи не користувалися. Мабуть, не знали про дивовижний вплив на мозок. А я чесно використовував службове становище в мирних цілях і періодично виходив на Дніпро. І не для відпочинку, а для підвищення ефективності роботи, а це, скажу вам, зовсім різні речі.
Галушка привезла із собою ноутбук та цілу валізу обладнання. Вона не знала, що наш експеримент буде скоріш уявним. Проте я слухняно перевантажив усе до рубки і віддав кінці. Дівочі очі зацікавлено спостерігали, як я пораюсь із допотопним знаряддям. Мабуть, їм такого не доводилося бачити навіть у кіно.
— Козацькі чайки, щоб ти знала, були завдовжки понад тридцять метрів, так що вітер у нас, українців, у крові.
— Скоріше, в голові, — підказала Галушка. — А де ми пливемо?
— Шановна пані, плаває тільки лайно в ополонці, у той час коли судно ходить, і вам як нащадку козацького роду не можна так помилятися.
— Ваш специфічний сленг не є інформаційно містким. Усе це можна сказати іншими словами.
Як без кількох хвилин структурний лінгвіст, я образився.
— Коли хочете знати, будь-який професійний сленг не є суто інформаційним. Це швидше код упізнавання своїх-чужих, своєрідна ознака належності до касти. От у вас, біохіміків, теж є свій сленг. І ставлю мазу, що не все в ньому вирішує наукова термінологія.
— Не знаю, я над цим не думала, — сказала Галушка.
— А над чим ти думала?
— Над експериментом. Я, між іншим, працюю над дисертацією.
— Між чим іншим?
— Між прогулянками на яхті з нахабними молодиками.
Я зробив поворот, і над нашими головами пролетів здоровезний гік.
— Будьте обережні, пані, оця штука дуже боляче б’ється. То який там у тебе експеримент?
— Дуже цікавий, але розкажу, тільки якщо ти обіцятимеш не сміятися.
— Уже давно не сміюся, особливо на біохімічні теми, — з непідробним сумом мовив я. — Так у чім справа?
Галушка недовірливо скосила очі на гік, що в цей час спокійно лежав на лівому борті.
— Не бійся, він без команди не зрушить.
— Такий слухняний?
— Тобі є чого повчитись у нього.
Вітерець був жвавенький, і ми впевнено просувалися вперед.
— Ти знаєш, я трохи змінила твою молекулу.
— Коли встигла? — поцікавився я.
— Із самого початку. Мені нудно робити звичайні досліди, і я завжди намагаюся задати якусь варіативність. От я і створила п’ять модифікацій.
— Ага! — вигукнув я. — Обережно! Повертаємо, — гік пролетів на правий борт і зупинився там. — Здається, я розумію, чому тоді так довго чекав на результати аналізу.
— І зовсім не тому, — надула губки вона. — Швидше все одно не можна, тому що все вирішує реальний час розвитку організмів. Швидше цей експеримент ніхто не зміг би зробити.
— Навіть твій дід? — підштрикнув я.
— Навіть мій дід. Ніхто.
— А як же він тоді одразу вказав на дію цієї добавки?
— Не мороч мені голову. Ти будеш слухати чи ні? — вона, здається, розсердилася, а більш за все я не люблю мати справу із сердитими дівчатами.
— Я весь перетворився на увагу.
— Оце вже краще. Ну, то слухай: одна з модифікацій молекули дала дуже цікавий ефект при застосуванні на жінках.
— На незайманих дівчатах? — уточнив я.
— Не хочеш слухати — то як хочеш, — вона відвернулася до борту, і довелося робити позаплановий поворот, аби проліт гіка над головою відвернув її увагу. Давно помітив — варто хоч трохи налякати ображену жінку, як її настрій кардинально змінюється.
— Ну, то який ефект дає застосування цієї модифікації на жінках?
Вона подивилася на мене скептично, але прийом спрацював, він взагалі спрацьовує — сто випадків зі ста, можете перевірити.
— У них збільшуються груди, — сказала нарешті Галушка.
— Справді? — посміхнувся я.
— Ти обіцяв не сміятися.
— А я і не сміюся. Я щиро захоплений. І наскільки великий цей ефект?
Читать дальше