Тарас Прохасько - БотакЄ

Здесь есть возможность читать онлайн «Тарас Прохасько - БотакЄ» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Івано-Франківськ, Год выпуска: 2010, ISBN: 2010, Издательство: Лілея-НВ, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

БотакЄ: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «БотакЄ»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Тексти, зібрані в цій книжці, дещо нагадують принципи флористики. В них важко знайти якихось концепцій, висновків чи пояснень. Вони просто намагаються бути нагадуванням про нескінченну різноманітність життя, життів, днів, годин. Якщо під час читання цієї книжки таке відчуття з’явиться, то я буду вдячний від імені цих текстів. Як вдячний усім, хто вірить у безпричинну потребу різноманітності, книжок, читання… Бо так є.

БотакЄ — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «БотакЄ», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Другими після слимаків були рисі і трясогузки. З комах - цвіркуни.

6.У ті часи Анні десять-дванадцять. Якось вони купалися в кількох потоках за один короткий вересневий сонячний день, Кевелевом зійшли аж до Тиси. Вирішили не вертатися в гори, поки не стемніє. Знали, що ріки більше не буде в цьому році, а йти в суцільній темряві було навіть легше - підошви самі зчитували дорогу.

Себастян дивився на Анну, яка стрибала в річку і вилазила на каміння. Таких жінок він ще не бачив. І не знав, чи побачить - Анна скоро виростала, в ній уже вгадувався натяк на його першу Анну. Він думав, що винен, бо не запам’ятовує цієї краси. Не може пригадати минулорічну Анну, трирічну. В уяві завжди рухалася сьогоднішня.

Я не мушу цього пам’ятати, казав собі Себастян. Запам’ятовування дитинства - це справа дитини. А я хочу лиш одного - дожити так, щоб не було навіть потреби згадувати її колишню, щоб вона була щодня щоденною. Я хочу жити лише з нею. Я тато і дорослий чоловік, я знаю, що кажу про свою дівчинку. Не мушу запам’ятовувати - врешті, і їй треба буде щось розказувати, коли стане жінкою. (Анна лежала у водокрутах між камінням).

Усе ж спробував щось запам’ятати. Вона - як тонке розгалуження гілки, вибіленої і обточеної, вигнутої і висушеної річковою водою. Висушена рікою.

Він мусив занурити лице в Чорну Тису.

7.Вночі, коли минали Джорджову прилуку і не розрізняли рис одне одного, Анна спинила його за руку і сказала, що їй придумався віршик. Він, напевно, дуже незґрабний, але:

як банно анно

ой як банно

бо анно доміні сто сотий

не хочу тільки твого росту

достоту наче череп’яна миска

боїться розростання

гнучнезної сосни

що рознесе її зусилля

у цих місцях здається

випускає вітер забагато

дрібненького піску

з таких складних горбів поблизу

бо пекучо засльозені очі

коли торкаєшся щокою

до долоні

якою притискаю

піднятий пух на твоїй шкірі

не знаю баю

на той пісок

так банно

дівчинко

у чорному береті

і грубих черевиках

з травинкою

в широкім роті

Вона подарувала віршик татові Себастянові.

8.Усі ці роки вони пропрацювали в барі, який справді дуже скоро став наймоднішим у Центральній Європі.

Себастян, як свого часу Франциск Себастянові, запропонував спробувати трохи пожити в Ялівці колумністам кількох великих газет (все одно - писав він на поштових картках - у газетах ніколи не з’являється чогось по-справжньому важливого, тільки те, що спричинює більшість теперішніх бід, - надмір інформації, яку неможливо переповісти… зрозуміло, що існує певна конвенція, яка забороняє філософам розглядати й описувати певні речі…), щоб разом попити джину і поговорити так, як слід говорити у Центральній Європі, - з’ясовувати спільні місця і спільних людей, виявляючи таким чином кілька паралельних павутин, у яких усі себе знаходять.

Ялівець став раєм для письменників, журналістів, есеїстів, публіцистів і репортерів.

Приїжджали на джин, приїжджали на Себастяна. Одних він вислуховував, іншим оповідав. Старався, аби не було історій дальших, ніж через чотири ходи.

9.І кожного дня вони з малою Анною працювали день і ніч, переважно разом, іноді - по черзі сплючи. Дитина виростала в барі, миючи шклянки, витираючи столи і підлогу. Нарізаючи квітів у всі шкла. Часом говорили, але якось інакше. Тепер ішлося лише про те, що подумалося про щойно побачене.

10.Анні подобалося фотографуватися, фотографувати її подобалося навіть тим, хто ніколи не фотографував. Не любив цього лише Себастян. Тому збереглися тільки три знимки, зроблені і подаровані, очевидно, відвідувачами. На одній з них Анні близько десяти років. Ця світлина найцікавіша.

Себастянова постать дещо розмита. Не дивно, бо він у цей час крутився довкола своєї осі. В обох руках - ножі. Видно, що один він уже почав кидати - якраз випускає з руки. Анна тримається ногами за його талію, спина торкається Себастянових колін, а волосся - підлоги. В піднятих руках пляшка джину і келішок. Усмішка скривлена припливом крові до лиця і відцентровою (доцентровою) силою (В таких випадках відкритий рот закрити дуже важко).

У них був такий трюк для клієнтів. Виходили на середину бару і без музики танцювали складне танґо. В кінці Анна заскакувала на Себастяна, вони крутилися, Себастян кидав ножі у ціль (кидання ножів у ціль було улюбленою розвагою в барі), а Анна хапала зі столу пляшку і келішок, наливала джину і ставила келішок на стіл так, що він під’їжджав просто до когось. Не виливалося жодної краплі.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «БотакЄ»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «БотакЄ» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «БотакЄ»

Обсуждение, отзывы о книге «БотакЄ» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x