Ірен Роздобудько - Перейти темряву

Здесь есть возможность читать онлайн «Ірен Роздобудько - Перейти темряву» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 2010, ISBN: 2010, Издательство: Фолио, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Перейти темряву: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Перейти темряву»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Перейти темряву» — нове творіння письменниці, трилер про маніяка та його невинних юних жертв… Він не кат — він дослідник, і він дуже хоче знати, що відчувають ці прекрасні метелики з відірваними крильцями… Потішні, вони кумедно повзають та звиваються, намагаються злетіти і не розуміють, чому не виходить…
На 154 сторінках захопливого роману — долі десятків тисяч українок, що їх продали у рабство за кордон та змусили працювати повіями. І не всі повертаються з неволі, бо лиш одиницям вдається…перейти темряву.

Перейти темряву — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Перейти темряву», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Я десь чула, що кожна сніжинка має свою неповторну конфігурацію. Невже це правда?

Невже оце майже щільне біле полотно, що коливається і вихриться за склом, зіткане з мільярдів різних візерунків? У це важко повірити. Вони для мене всі однакові, на одне обличчя, хіба що промайне щось, більше за сніжинку, якась плеяда, що збилася докупи під тиском води чи вітру.

Цей білий колооберт за вікном нагадує мені модель людського існування. І, якщо вірити у неповторність кожної найдрібнішої білої цяточки, все це здається досить сумним. Спочатку — натхненний політ з відчуттям власної індивідуальності, потім — деякий час триває падіння, котре найдурнішим теж здається польотом. А вже потім — справжне піке вниз, на землю, що вкривається щільним білим килимом, в якому вже не відрізнити одну сніжинку від іншої, один візерунок від мільйонів інших — просто біла рівна скатертина, в якій губиться вся первозданна індивідуальність. А згодом — ось це рипіння під підошвами перемелює все на воду, на бруд…

…Крихітка ніколи б не замислювалась про такі речі. Вона взагалі була проста, як і її гарне і гладеньке обличчя.

Коли ми закінчили інститут, малому вже виповнилося сім. Але він так само ковзався під столом, відшукуючи крихти чи кусаючи нас за ноги. Вона не квапилася віддавати його до школи, до садка він теж не ходив — для цього їй потрібно було б зарано вставати. Вона просто зачиняла його в квартирі, а точніше — в одній кімнаті, де він іноді просиджував на самоті цілу добу, якщо в Крихітки було побачення. Тільки завдяки його мовчазності і невибагливості, про це майже ніхто не знав.

Ще на третьому курсі нас почали поволі запрошувати на кінопроби, хоча педагоги забороняли нам зніматися. Всім, але не їй. Крихітка Цахес вміла з’являтися в двох чи трьох місцях одночасно. Зранку встигала показатися на лекціях, пожалітися педагогам, що їй нема з ким лишити сина, і тут же тікала у своїх нескінченних справах, котрі, зазвичай, закінчувалися пиятикою.

І дуже рідко — запрошенням на знімальний майданчик. Знімалася хіба що в рекламних роликах, котрі якраз почали з’являтися на телебаченні.

Але одного разу їй пощастило. Хоча все відбулося за вже давно відомим нам обом сценарієм: на роль у багатосерійному фільмі запросили… мене. А Крихітка ніби випадково завітала на майданчик, щоб занести мені нотатник з телефонами, який я забула, ночуючи в неї.

Я і досі впевнена, що той нотатник був лише приводом з’явитися перед камерами, адже вона добре знала: там, де я — там мусить бути вона. І не помилилась!

За пару днів мені повідомили, що мене на роль не затверджено.

Того ж вечора Крихітка, не вагаючись ані миті, впевненим голосом повідомила, що зніматися запросили її. І — ані слова розради чи вибачення. Так мусило бути. І так сталося.

Точно знаю: якби знімалася я — моє життя склалося б інакше. Я в цьому впевнена! Після того випадку я добряче занепала духом, змирилась і цілком свідомо стала тінню Крихітки. Хоча ця зіграна нею роль у чотирисерійному фільмі не принесла бажаного і їй. Зіграла вона провально. Фільм лаяли, а про Крихітку забули. З цього часу у неї так само зникли всі перспективи, як і у мене.

Ми, об’єднані однією невдачею, годинами просиджували на підвіконні в її квартирі.

Вона не відпускала мене. А я не наважувалась раз і назавжди позбутися цієї дружби. Цієї залежності. Часом заходила лише заради того, щоб прибрати — Крихітка жила в неймовірному гармидері — і повести малого на свіже повітря…

Я знала — щойно звільнюсь від неї, як все зміниться. Я не буду другорядною. Я розквітну, ніби дерево, з якого зірвано огидну омелу, сповнюся соків. Але вся підступність полягала в тому, що я не могла змусити себе не приходити, забути її. Викреслити раз і назавжди. Жаліла малого, «підсіла» на щоденні вечері з обов’язковою чаркою і безкінечними теревенями про те, що не склалось. Тепер я думаю, що мені було приємно чути ці скавчання від найвродливішої дівчинки нашого інституту. Вона втратила свою першість. А я не могла дозволити собі не насолоджуватися цією поразкою. Мені це було потрібно, мов повітря, адже, нарешті, ми обидві опинилися в глухому куті…

…Я так довго згадую те, що не заслуговує на увагу. Це тому, що ніч тільки почалася, а у мене розвинулось безсоння. У мене багато часу і я можу пити ці спогади маленькими ковтками. Без жодних емоцій згадувати все до того моменту, коли в цій історії з’явиться найголовніша ланка, котра розірвала ланцюг моєї прикутості до клятої Крихітки. Цей момент я заковтую в себе як нерозбавлений спирт — досі обпікає. Хоча все виглядало банально. Тобто — ніяк не виглядало…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Перейти темряву»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Перейти темряву» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Ірен Роздобудько - Останній діамант міледі
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Подвійна гра в чотири руки
Ірен Роздобудько
libcat.ru: книга без обложки
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Арсен
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Якби
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Все, що я хотіла сьогодні…
Ірен Роздобудько
libcat.ru: книга без обложки
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Ґудзик
Ірен Роздобудько
Ірен Роздобудько - Ескорт у смерть
Ірен Роздобудько
Ирэн Роздобудько - Перейти темряву
Ирэн Роздобудько
Отзывы о книге «Перейти темряву»

Обсуждение, отзывы о книге «Перейти темряву» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x