Орхан Памук - Мене називають Червоний

Султан — тут: оздоба з пучка пір'я на головних уборах.

Куфічний шрифт — особливий шрифт арабського письма.

Кешкюлі — жебрацькі чашки дервішів, які вони носили на шиях або в руках.

Чевган — гра в м'яч з ключками, верхи на конях.

Іскандер — Олександр Македонянин.

Кизилбаші (букв. червоноголові — тюрк.) — об'єднання тюркських кочових племен в Ірані, на яке опирався засновник держави Сефевідів шах Ізмаїл І (1501–1524), воїни-кизилбаші носили чалми з дванадцятьма червоними стрічками.

Байсунгур (1397–1433) — державний діяч, онук Тимура, покровитель учених і художників.

Чапдиран — фортеця на сході Туреччини, неподалік від озера Ван.

«Шахнаме» — «Книга царів» (перс.).

«Селімнаме» — книга, присвячена султану Селіму.

Джуппе — мантія (тур.).

Бйорке — головний убір.

Пір — засновник і керівник суфійського (дервішського) ордену; тут: учитель, основоположник.

Мєйхане — шинок.

Аруз — у тюркомовній, арабській та перській класичній літературі — система квантитативного віршування, базована на чергуванні довгих та коротких складів.

Кюлах — головний убір.

Чакшири — різновид чоловічих шаровар.

Іфрит — злий дух (араб., тур.).

Бекташі — члени дервішського ордену Бекташі.

Баба — тут: глава дервішського ордену.

«Сліпий та зрячий — одне одному не рівня» (араб.) — цитата з Корану.

«Корова» — друга сура Корану.

Переклад І. Крачковського.

Принизлива назва духовних осіб або релігійних фанатів (пер., тур.).

Суфії вважали себе подорожніми, які йдуть шляхом, що веде до Аллаха.

Вигадане ім'я, Орхан Памук проводить асоціативну паралель з турецьким письменником, поетом Назімом Хікметом Раном (1902–1963).